Адвокати щодня ведуть боротьбу за справедливість, гуманність, законність та правопорядок. У руках юристів нерідко є долі людей, підприємств і навіть держав. З початку року адвокатська спільнота України поповнилася на понад тисячу спеціалістів, які склали іспити та отримали свідоцтва. Нині, станом на травень 2023 року, за інформацією від Національної асоціації адвокатів України, загальна кількість адвокатів у нашій державі складає 66,5 тисяч осіб.
Однак у часи війни частина адвокатів, ризикуючи своїм життям, продовжують відстоювати українське законодавство та права громадян України на тимчасово окупованих територіях. До Дня адвокатури UWN разом з експерткою Коаліції "Україна. П'ята ранку" й Української правової консультативної групи Дар'єю Свиридовою говоритиме про українських адвокатів у тимчасово окупованому Криму.
Скільки є українських адвокатів у Криму та скільки російських?
За даними Єдиного реєстру адвокатів України, на момент окупації Росією Криму (2014 рік, – ред.) на півострові здійснювали свою діяльність близько 1 тис. 700 українських адвокатів. Свиридова зазначає, що така кількість адвокатів на той момент задовольняла попит населення на отримання правової допомоги.
"На населення два мільйони це була нормальна кількість адвокатів. Зараз число адвокатів, які мають право на здійснення адвокатської діяльності згідно із законодавством України на півострові, становить близько 800 осіб. Тобто понад половини адвокатів або припинили свою діяльність, або виїхали з Криму, точну кількість спеціалістів-переселенців доволі складно визначити, які залишили півострів. На жаль, Раду адвокатів в Севастополі не відновили на підконтрольній Україні території, на відміну від інших регіонів окупованих. Її перенесли на підконтрольні Україні території. Тому зрозуміти, скільки адвокатів виїхали, складно, адже більшість просто перереєструвалися в інші ради адвокатів, змінювали місце своєї діяльності і можемо сказати про таку цифру: 800 адвокатів було на момент окупації, а станом на зараз це цифра українських адвокатів, які мають право на здійснення адвокатської діяльності згідно з вітчизняним законодавством", – каже експертка.
Водночас додає, що з тих, хто лишився на півострові й продовжив свою адвокатську діяльність, більшість були вимушені отримати російський паспорт. Свиридова пояснює, що без отримання документа РФ професійну діяльність було б "продовжити доволі складно".
"Важливо сказати: законодавством України ми не визнаємо російські паспорти, отримані примусово в Криму, і факт їхнього отримання нашими громадянами не є злочином і немає жодних правових наслідків для українців. Ба більше, такий фактор насильної паспортизації Росії розцінюється як порушення в міжнародних судах. Тому для громадян України, які ці паспорти отримали, зокрема, для адвокатів в Криму, це не є злочином. Росія, коли анексувала територію півострова, ухвалила такий закон у 2014 році, який, зокрема, передбачав інтеграцію органів адвокатського самоврядування, адвокатів у російську дійсність і створення в Криму незаконних адвокатських палат у місті Севастополі. І, відповідно, як тільки ті палати створили, всі адвокати, які хотіли продовжити свою роботу, просто мали вступити туди або як адвокати, мавши російський паспорт, або як іноземний адвокат. Проте там була складна процедура і в умовах невизначеності, в якій відбулася анексія. Якби адвокат не взяв паспорт Росії – це фактично означало б припинення його професійної діяльності", – зауважує юристка.
Разом з тим більшість з тих, хто залишився, паспорти російські отримали. За даними правозахисних організацій, станом на 2018 рік, цих незаконних адвокатських палат в Криму і Севастополі було близько 1 тис. 100 – 1 тис. 200 адвокатів. Проте, стверджує Свиридова, це не лише українські адвокати.
"Це адвокати-колонізатори, які фактично з Російської Федерації незаконно приїхали в Крим і там працюють. Станом на сьогодні, якщо не помиляюся, так само, за даними правозахисних організацій, станом до повномасштабного вторгнення Росії на території України, тобто десь на кінець 2021 року, щонайменше кожен 10-й адвокат в Криму був адвокат-колонізатор з Росії. А це десь 10% від усіх адвокатів окупованого Криму – це росіяни, які приїхали на нашу територію і здійснюють там адвокатську діяльність, в тому числі порушуючи законодавство України, яке зазначає чіткий порядок можливості здійснення адвокатської діяльності. Більшість із них, за винятком окремих адвокатів, як Микола Полозов, який отримав відповідний дозвіл на здійснення адвокатської діяльності в Україні, може, ще там хто, але здебільшого це адвокати-колонізатори, які працюють, порушуючи міжнародні конвенції, зокрема Женевську. Ті колонізатори засвідчують в тому числі склад злочину Російської Федерації, яка змінює демографічний склад населення Криму, населяючи туди, створюючи умови для російських адвокатів, зокрема", – коментує експертка.
Чи мають змогу адвокати, які вимушено отримали паспорт РФ, захищати права українців та кримських татар?
Дар'я Свиридова акцентує, що всі адвокати, які здійснюють адвокатську діяльність на півострові, у теорії мають право і здійснюють захист наших громадян на цій території. Тобто "мають право від Росії".
"До прикладу, робота окремих адвокатів, доволі сміливих, на мій погляд, особливо в останні роки в умовах абсолютної відсутності доступу до Криму будь-яких незалежних правозахисних моніторингових місій є чи не єдиним джерелом інформації. Умови утримання українців, наприклад, у місцях несвободи – в СІЗО, в колоніях на території окупованого Криму, якщо кажемо про політичних бранців, то в адвокатів – єдине джерело дуже часто те, в якому стані перебувають наші бранці в тюрмах окупованого Криму. У той же час треба розуміти, що робота адвоката, який працює в таких політично чутливих справах, сама по собі є доволі загрозливою. І самі адвокати визнають в останні роки переслідування з боку окупаційних структур, ці ризики дуже зросли в останні роки, особливо після повномасштабного вторгнення, коли додалися сотні справ про українців, які виступають проти агресії, яких звинувачують у публічній дискредитації російської армії, або громадяни, які ухиляються від мобілізації у РФ, і всі потребують захисту", – вказує юристка.
І нагадує, що працювати в таких справах для адвоката – ризик та увага з боку ФСБ. Це засвідчують численні факти, які документують адвокати з правозахисних організацій, зокрема, представники моніторингових місій з прав людини ООН всі ці роки.
"Просто наведу вам кілька прикладів. Наприклад, з останнього: у травні 2022 року вже після повномасштабного вторгнення Росії заарештували трьох адвокатів: Айдера Азаматова, Назіма Шейхмамбетова, Еміне Авамілєву. До речі, Еміне Авамілєвій президент України Володимир Зеленський присвоїв статус заслуженого юриста України і вона продовжує працювати в т. о. Криму. Тож адвокатів заарештували за надуманими підставами, вони отримали адміністративний арешт на вісім діб за свою професійну діяльність. І активно доволі працюють у справах політично мотивованих переслідувань. Та й публічно виступали неодноразово і перед журналістами щодо прав своїх підзахисних", – розповідає Свиридова.
У 2023 році двох адвокатів в Криму – Лілю Гемеджи, Рустема Камілєва взагалі позбавили права займатися адвокатською діяльністю. А ці двоє адвокатів дуже активно працюють у справах політв’язнів, так само ведуть десятки справ кримських татар, так званих етнотерористичних справ.
"Дехто з адвокатів піддавалися масованій пропаганді через наклеп пропагандистських ЗМІ. Адвокати отримали фізичні погрози, напади фіксували на офіс адвокатів і обшук. Численні були випадки, коли юристів, які захищали наших політв’язнів, затримували й примусово спробували допитати як свідків у справах їхніх підзахисних, щоб вибити їх зі справи та позбавити підзахисних належного захисту. Усі факти мають дуже, я так можу сказати, охолоджуючий ефект на інших адвокатів. А це дуже демотивує працювати у справах політичних в’язнів. Звичайно, це створює умови, коли десятки або сотні проукраїнських активістів позбавлені права на захист належного, бо не кожен адвокат, яких і так дуже мало на півострові, готовий братися за такі складні чутливі справи, де очевидно зі старту, що людину переслідують за погляди або за проукраїнську позицію", – зауважує юристка.
Також Свиридова навела приклад ще однієї важливої справи адвоката, який був арештований, затриманий окупаційною владою, коли ще з Криму можна було фізично виїжджати.
"Правовик виїжджав, відкрито виступив на саміті Кримської платформи і після цього був за це затриманий та заарештований. Досі перебуває в полоні та нещодавно його засудили й інтернували з Криму на територію Російської Федерації за тисячі кілометрів від дому. Це людина, яка продовжує свій супротив публічно, – це взагалі унікальний кейс, коли людина, перебуваючи на підконтрольній Україні території, виступаючи на саміті Кримської платформи, абсолютно розуміла, що, повертаючись додому, буде піддаватися переслідуванням. Ризики того, що він мав бути арештований, абсолютно очевидні, ця людина повертається сміливо, відкрито його заарештовують, переслідують, депортують на територію Росії. І не дивлячись на це, людина не втрачає незламний цей його дух, виступає постійно через листи, які публікуються завдяки його дружині й адвокатом в тому числі. Підтримує Україну, територіальну цілісність держави, виступає проти злочинних справ Росії. Мені здається, що такі неймовірні історії незламних наших людей з окупованого Криму, їм має приділятися увага, але, на жаль, її дійсно недостатньо", – говорить експертка.
Чому зараз у суспільстві зменшилася увага щодо засуджених у Криму?
"На мою суб’єктивну думку, є три таких основних причини.
- Перша – звичайно, повномасштабне вторгнення і та кількість злочинів страшенних, які Росія вчиняє на всій території України. Постійні обстріли і страшні злочини, які викрили на звільнених уже окупованих територіях, безумовно, відвертають увагу від Криму. Якщо раніше люди жили там на більш-менш умовно мирній території, і зонами конфлікту були окупований Крим та частина Донецької й Луганської областей, власне, туди була прикута увага журналістів. То сьогодні кількість територій, охоплених важкими наслідками агресії РФ, значно збільшилася і це просто питання ресурсів, спроможності журналістів і правозахисників та й уваги людей, власне, охопити таку кількість злочинів. Безумовно, те, що коїться там на інших територіях Україні, які ближчі і доступніші навіть для місцевих і для журналістів, відвертає увагу від того, що коїться в Криму.
- Друга – це те, що до 2022 року, до великої війни, на території Криму був хоч якийсь доступ, хоч якісь журналісти пробували їхати в Крим. Окремі активісти, журналісти кримськотатарського народу виїжджали з Криму і комунікували із суспільством, із правозахисниками, з медіа. Сьогодні це просто фізично неможливо через те, що в Херсонській області – лінія зіткнення бойового.
- Третя – безумовно те, як Росія закручує гайки на окупованій території після повномасштабного вторгнення, здійснюючи тиск на правозахисників, адвокатів, – це теж дуже сильно впливає. Бо я знаю кілька адвокатів, які після повномасштабного вторгнення виїхали з Криму, залишили територію, а раніше Україна теж була джерелом інформації в ситуації переслідування українців та кримських татар у Криму. Не дивлячись на це, навіть у цих страшних умовах маємо доволі потужний спротив. Думаю, ви чули про кількість активістів, які виходили й на мітинги проти війни, і "Жовта стрічка" – абсолютно унікальний проєкт. Вважаю, просто неймовірно сміливі люди, які продовжують спротив окупації, розуміючи, що абсолютно ніхто не матиме доступ до них, якщо не дай Боже хтось буде їх переслідувати, бо на цій території доступу не мають жодні правозахисні незалежні місії.
Тому увага дуже важлива, бо там є супротив, не дивлячись на майже 10 років окупації. Тож ці, як на мене, об’єктивні фактори, впливають на те, що уваги, можливо, не так багато до цього регіону і до тих порушень, злочинів, як би хотілося", – уточняє адвокатка.
При цьому зазначає, що бувають такі випадки, коли українські іноземні партнери висловлюються на підтримку тих полонених, але не завжди про них знають громадяни України на підконтрольній нам території.
"У цьому дуже важлива роль журналістів в першу чергу. Дякую вам, що ви звертаєтеся до цієї теми та, зокрема, повертаючись до теми адвокатів, робота, яких доволі часто залишається непоміченою, юристи відіграють дуже важливу роль в тому, щоб голоси наших полонених були почутими. Дуже часто саме адвокати заходять у місця несвободи, мають можливість передати слова полонених, оприлюднити інформацію, де цей полонений перебуває зараз. Особливо, коли Росія депортує, незаконно вивозить із території окупованого Криму. І тут власне є теж безцінна робота адвокатів, які роблять цю роботу дуже часто ризикуючи своєю безпекою в тому числі", – резюмує Свиридова.
Після успішних ударів ЗСУ в Криму майже щодня відбуваються затримання підозрюваних у "шпигунстві"
Додамо, у т. о. Криму після успішних атак ЗСУ по військових об'єктах (протягом дня 22 вересня у тимчасово окупованому Криму вибухи лунали у різних районах. Пізніше стало відомо про влучання по штабу Чорноморського флоту Росії у Севастополі. Згідно з інформацією, яку надали у Силах спеціальних операцій, унаслідок удару по штабу Чорноморського флоту РФ у Севастополі 22 вересня загинули 34 офіцери, – ред.) майже щодня відбуваються затримання підозрюваних у "шпигунстві".
Зокрема, зазначають, що 29 вересня ФСБ РФ заявила про затримання жителя Керчі за підозрою у "шпигунстві". 45-річний чоловік нібито за завданням Головного управління розвідки Міністерства оборони України "вів фото- і відеофіксацію переміщення військової техніки" і передавав ці відомості "куратору".
Також днем раніше, 28 вересня, ФСБ повідомила про затримання чоловіка в Севастополі. Йому теж приписують "держзраду". За інформацією російських силовиків, чоловік, "ухиляючись від мобілізації", виїхав до однієї з країн СНД, після чого нібито зв'язався з представником ГУР. Далі "за завданням української розвідки він влаштувався будувати фортифікаційні споруди в Криму".
Новини за темою: Українців попереджають про хвилю дезінформації про обмін полоненими від росіян
А станом на 4 грудня в український полон загалом потрапили щонайменше 38 військовослужбовців РФ із Криму, більшість із яких, імовірно, є громадянами України. Про це поінформувало Представництво президента в Криму.
"Станом на 4 грудня підтверджено взяття в полон щонайменше 38 військовослужбовців РФ із Криму, більшість з яких, імовірно, є громадянами України", – йдеться у повідомленні.
Також зазначається, що станом на 4 грудня в окупованому Криму вже відбулися поховання щонайменше 584-х солдатів російської армії. 456 із них, імовірно, були громадянами України. Кількість поховань може бути більшою, оскільки значна їх частина відбувається без висвітлення, уточнили в представництві.
Нагадаємо, Україна та Росія домовилися про доступ до 400 українських військовополонених до кінця 2023 року. Нещодавно вперше відбулося відвідування 119 українських військовополонених у Росії. Представникам України надали відеодокази. Ймовірно, росіяни затягують обміни, щоб проводити свої пропагандистські кампанії.
