Коли Україна звільнить Крим? Що робити з колаборантами на півострові? Чи правильною була ідея переселити до Криму 200–250 тисяч українських сімей та що варто знати про важкий історичний тягар кримських татар. Про це все Петро Мага поговорив з головою Меджлісу кримськотатарського народу Рефатом Чубаровим в рамках проєкту "Інтерв'ю без кордонів" на медіапроєкті Ukraine World News.
Ставлення до прогнозів начальника ГУР Кирила Буданова
Ми слідкуємо за кожним його висловом і з багатьма з його оцінок щодо Криму абсолютно погоджуємося, зокрема, з тим, що саме звільнення Криму є своєрідним ключем щодо успішного завершення російсько-української війни. Зрозуміло, що ми хотіли також, щоб всі його прогнози щодо термінів звільнення Криму справдилися, хоча розуміємо, що тут дуже багато є факторів, які мають співпасти, і щоб це сталося.
Про те, чи відчувають у Криму дух контрнаступу
Всі, хто живе в Криму і ті, хто очікує на звільнення, ті, хто залишаються відданими українській державі, – а це сотні і сотні тисяч людей – це кримські татари, етнічні українці, інші люди і ті, хто не хотів би звільнення Криму... всі усвідомлюють, що звільнення Криму невідворотне, і звідси вже люди визначають свою поведінку.
Те, що робить окупаційна адміністрація, з точки зору підготовки до оборони Криму, як на мене, – це більше розраховано на пропагандистську мету. Вони це роблять відкрито з камерами, як вони споруджують ці фортифікаційні укріплення, звітують публічно на пресконференціях, і таке враження, що вони хочуть заспокоїти місцеве населення.
Але, з іншого боку, експерти кажуть – ні, вони просто там освоюють гроші, вони крадуть і будуть красти до кінця.
Є декілька факторів, завдяки яким Росія поки що контролює Крим
Це міст через Керченську протоку, він є дуже важливою військовою комунікацією з територією Росії і окупованим Кримом, це Чорноморський флот РФ, військові кораблі і бази в Криму, і це коридор суходолу між окупованим Кримом, через окуповані райони Херсонської, Запорізької областей, через український Маріуполь і до Росії.
Якщо цей коридор перекрити, міст підривати і добре вдарити по російських військових кораблях, то ці всі окопи і бліндажі нікому не будуть потрібні.
Наскільки дієвими є рейди росіян по Криму у пошуку симпатиків України?
Російські карателі в Криму використовують два інструменти – це шалена пропаганда 24/7 і це репресії, вони стають жорсткішими.
Після підриву на залізній дорозі між Сімферополем та Бахчисараєм, який стався 23 лютого, були обшуки близько у 10 родин кримських татар, в тому числі – у членів Меджлісу.
Зараз відомо про обшуки у ветерана кримськотатарського національного руху, правозахисника Абдурешита Джеппарова.
Знаєте, кажуть, перед тим, як світає, темрява збільшується – і репресії будуть збільшуватися перед звільненням Криму.
Паралелі з 1944 роком
Я проведу паралелі між тим, що було в 1944 році, коли ми поверталися, і тим, що зараз у нас відбувається в Україні. Коли ми почали масово повертатися, нам старші сказали – слухайте, люди, які живуть в наших домах, а вони збереглися десятками тисяч, вони не винні в тому, що та держава, яка нас виселила, вона поселила їх в наші домівки, тому ми не будемо їх виганяти.
За весь час повернення кримськотатарського народу на свою землю в останні роки в СРСР і перші роки української незалежності ви не знайдете жодного випадку.
Завершення війни – не лише відновлення територіальної цілісності
Це обов’язково, але мають понести абсолютне покарання ті, хто цю війну розпочав. Вся російська держава, я не знаю, в яких кордонах вона збережеться, і російський народ – вони мають винести всі ті витрати, пов’язані з усуненням тих втрат, які зараз зазнає українська держава.
Ми маємо зробити все для того, щоб держава, яка залишиться на місці Росії, щоб вона була обмежена зі своїми військовими структурами, щоб не могла розпочати реванш.
Не можна говорити про те, що спільнота в цілому і кожний індивідум російський, що вони не винні. Просто міра відповідальності різна. В одному випадку – це кримінальна відповідальність, а в іншому – моральна, але моральна не може бути прохідною. Ні, неси цю відповідальність конкретними змінами у своєму житті і своїми витратами.
Непокаране зло повертається
І, на жаль, воно може повернутися ще в більш трагічних формах. Багато чого що відбувалося у ХХ столітті, в тому числі Голодомор, Голокост і депортація... При всьому тому, що наша держава і багато інших держав дали оцінки цим жахливим злочинам, їх визнали геноцидом, але зберігається немало суспільств, країн, де не тільки те, що відбувалося з їхніми сусідами, а те, що відбувалося з їхніми народами, не хочуть по-справжньому оцінювати.
І ми тут знову повертаємось до Росії. Слухайте, підняти як одного з провідників сьогоднішнього "русского мира" Сталіна-тирана, який знищив мільйони представників російських народів, – це для мене теж є шоком. Тому тут такі режими диктаторські ті, які задля повного контролю над суспільством спираються на найтемніші ідеології і ідеї, і вони пробуджують в людях негативні якості.
Поява "зелених чоловічків". Що тоді сталося?
Дуже багато питань до української влади того періоду. До 2014 року, бо тодішні політики формували уряд і ставили керівників спеціальних служб, вони виходили з зовсім інших пріоритетів і інших уявлень.
Я скажу, що до 2014 року концепція українських спецслужб – потенційними сепаратистами в Криму були кримські татари. В концепції було виписано, що кримські татари повернуться з міст вигнання, укріпляться в Криму, облаштують, і потім вони настільки будуть сміливими, що візьмуть наш український Крим і разом з ним відпливуть до Туреччини.
Зараз ми дійсно беремо уроки від того, що відбувалося 10–15 років тому. Буквально днями президент України підписав закон, схвалений Верховною Радою щодо деколонізації, і в тому числі щодо топонімії.
Давня ідея переселити до Криму 200–250 тисяч українських сімей, щоб укріпити позиції держави, – це хибний підхід
Проблема у свідомості, проблема в головах людей. Багато людей, які були призначені з західних областей України на посади в Криму, – вони зараз там, в окупованому Криму і добре себе почувають та служать окупантам.
Кримські татари – корінний народ цього півострова, вони протягом 342 років мали свою власну державу. Кримські татари саме з завоюванням півострова Росією і знищенням їхньої державності потрапили в трагічну полосу, яка тривала століттями.
Путін зараз повернувся, щоб використовувати Крим як особливий інструмент для подальшої російської агресії у світі, але окупанти також виконують завдання щодо знищення кримських татар.
Це думка багатьох політиків – мовляв, давайте розчавимо кримських татар, вони хороші люди, розмиємо точніше, ми їх будемо любити, ми будемо їх поважати.
Краще створити умови в межах української держави, щоб Крим укріплювався відродженням його корінного народу і всіх тих людей, які живуть там поруч з кримськими татарами. Мені здається, це найголовніший і найефективніший підхід.
Політв'язні
Різні дуже цифри, близько 200 політв’язнів, 188, здається, останню цифру я бачив, із них десь 120 – це кримські татари.
Ми допомагаємо сім’ям, щоб захищати адвокатами цих політв’язнів. Найголовніший наш інструмент – це міжнародна діяльність, обізнаність про ситуацію в Криму і захист не тільки України і намагання звільнити цих людей, але й світовий захист, резолюції Генеральної Асамблеї ООН, європейських міжнародних інституцій.
Що після звільнення Криму?
Коли звільнимо Крим, а це незабаром станеться, потрібно буде деякий час, щоб його трохи почистити. Тому що дуже багато бруду залишать ці варвари, які його захопили.
Але це не буде роками, це буквально, можливо, перший рік на це потребуватиме зусиль. З другого року, як тільки Крим буде звільнений, там вже будуть великі групи відпочиваючих українців і ми запросимо всіх наших друзів, хто допомагає Україні, звільнити всі свої землі включно з Кримом.
