Колишні співробітники київського полку "Беркут" в залі Святошинського суду. Літо 2019 року
Обвинувачені колишні беркутівці у справі щодо вбивства 48 і поранення 79 людей на вулиці Інститутській в Києві 20 лютого 2014 року отримали різні покарання, а одного з них зовсім виправдали. 18 жовтня Святошинський районний суд столиці виніс вирок вказаним учасникам кривавих подій. Суддя Сергій Дячук, який головує у справі, і прокурор Олексій Донський прокоментували це для "Дзеркала тижня".
За інформацією видання, Дячук розповів, що в суду немає експертизи, щоб чітко ідентифікувати на фото того дня заступника командира полку Олега Янішевського, який отримав довічне ув’язнення та досі перебуває в розшуку. Суд присяжних дійшов висновку, що на одному з відео є злочинець.
Так само суд встановив, що 20 лютого Янішевський віддав злочинний наказ Павлу Аброськіну, Сергію Зінченку (отримали по 15 років тюрми, але теж у розшуку, – ред.) та іншим беркутівцям стріляти, поки правоохоронці будуть евакуюватися з Жовтневого палацу. Після цього вбили чотирьох активістів і поранили ще вісьмох.
"Янішевський, Аброськін і Зінченко за попередньою змовою злагоджено почали стріляти з АКМС у напрямку скупчення беззбройних людей на вулиці Інститутській та прилеглій території близько 9:17 під час відступу беркутівців з Жовтневого палацу в бік верхнього виходу з метро "Хрещатик. Встановлено належність 48 куль, які знайшли на місці злочину, полку міліції особливого призначення "Беркут". Також виявили 103 гільзи, які теж були відстріляні, 16 конкретних автоматів Калашникова. У нас було п’ятеро обвинувачених. Але ж вони не були там самі. Ми перевіряли всі версії: і про російський слід, і про грузинських снайперів. Але третій слід у веденні вогневого контакту не встановлений", – пояснив суддя.
Водночас прокурору Олексію Донському незрозумілий вирок стосовно Олександра Маринченка, який отримав п'ять років позбавлення волі та вийшов на свободу, оскільки вже відсидів цей період у СІЗО.
Донський додав, що сторона обвинувачення посилалася не лише на теорію кримінального права, а й на постанову Верховного суду – не настільки важливо, хто саме вчиняв убивства в групі осіб.
"Достатньо того, що це група, яка діяла узгоджено, конклюдентно (конклюдентний договір, у якому втілюється воля особи укласти угоду. Прикладом може слугувати продовження трудового договору на усних домовленостях, – ред.), що ця група була пов’язана певними взаємозв’язками. Цим усім критеріям відповідають дії спецроти "Беркута" 20 лютого. Маринченка визнано винним у перевищенні повноважень й невинуватим у вбивстві, при цьому він діяв у складі цієї групи. Ми не сприймаємо такого підходу – оскарження цього вироку є необхідним у повному обсязі", – акцентував прокурор.
Позиція суду
Згідно з позицією суду, Маринченко не стріляв, а взаємодіяв з Євгеном Пронозою, який поранив двох мітингувальників та одного вбив. Суддя Дячук каже, що знайдені кулі, нібито відстріляні з автомата Маринченка, не є належним доказом, оскільки не відомий час цих пострілів.
"По Тамтурі (його виправдали повністю, – ред.) навіть немає даних, що він кинув світлошумову гранату. Ми бачили, де він знаходився. Це стверджував сам Тамтура та лікарі швидкої допомоги, які його звідти забирали. З Сергієм було просто. Події відбуваються пів години без нього взагалі, пострілів зі зброї Тамтури не було", – додав Дячук.
Після засідання Сергій Тамтура заявив журналістці "ДТ", що не отримував злочинний наказ, а якби такий був, то не виконував би його. Однак, за словами прокурора Ігоря Земскова, "вони взагалі розповідають нам, що нічого не бачили і не чули пострілів".
Прокурори Земсков і Донський вивчають рішення суду, яке розтягнулося на 1417 сторінок, і планують подавати апеляцію. Зараз зрозуміло, що вони не погоджуються з судовим рішенням щодо Тамтури та Маринченка.
Розгляд справи
Також медійники зауважують, що розгляд цієї справи став найдовшим і найважчим процесом серед справ Майдану. За сім років суд довів, що в активістів на Інститутській стріляли саме українські міліціонери, відповівши на найважливіше питання "Хто вбивав людей на Майдані?".
"У справі про розстріли на Інститутській справедливість не може настати для кожної зі сторін одночасно. Справедливості не буде для учасників Майдану, якщо виправдають хоча б одного беркутівця, бо всі вони були там і можуть дати свідчення проти своїх колег і командирів, але не роблять цього й мають погану пам’ять саме стосовно подій того дня. Беркутівці ж вважатимуть, що могли застосовувати зброю, бо це їм нібито гарантував закон "Про міліцію". Проте кожен з них міг не виконувати злочинного наказу стріляти в неозброєних людей", – сказала авторка матеріалу.
І додала, що слухання справи у Святошинському суді були зразковими. Цю справу вважають історичною з різних причин, одна з них – робота суду та головуючого судді Сергія Дячука.
Додамо
20 лютого 2014 року в Києві тривало протистояння активістів та силовиків. Під час зіткнень на вулиці Інститутській загинули 48 людей, ще майже сотня – дістали поранення.
Усіх п’ятьох обвинувачених у 2019 році обміняли на українських полонених. У лютому 2020-го Олександр Маринченко і Сергій Тамтура повернулися до Києва, а решта беркутівців продовжують переховуватися. У жовтні 2020 року Янішевського, Зінченка та Аброськіна суд оголосив у міжнародний розшук. Цих трьох ув’язнили заочно.
Раніше ми писали, що перед судом постануть беркутівці, які розстрілювали активістів на Інститутській.
Як з'ясувало слідство, вони виконали незаконний наказ і вчинили у співучасті з іншими правоохоронцями низку тяжких та особливо тяжких злочинів, організованих вищим керівництвом держави.
