Заповіднику "Києво-Печерська лавра" вдалося повернути 11 споруд на території Нижньої лаври. Натомість ще близько 30 приміщень залишаються у користуванні Московського патріархату. Про це заявив виконувач обов'язків гендиректора заповідника "Києво-Печерська лавра" Максим Остапенко.
Наразі заповідник передав монастирю усього 79 об'єктів, проте значна частина з них – це замощення, печери, підземні споруди, фортечні мури, підпірні стінки, архітектурні форми.
"Лише 40–42 об'єкти – це повноцінні споруди: житлові, технічні, релігійні. З цих 40 об'єктів 11 вдалося повернути в користування заповідника. Під контроль беруться приміщення, у яких розміщувалися виробництво, торгівля, ресторани чи кафе, – що не було передбачені договором, укладеним між УПЦ МП та заповідником. Ці приміщення використовують невідомі особи й точно не відповідають цілям заповідника і монастиря", – прокоментував Остапенко.
І додав, що об'єкти, де проживають монахи або здійснюється служба, "комісія, звісно, не чіпатиме". Допоки рішення суду не набуде чинності, немає на це правових підстав.
Також, користуючись наявністю судової процедури, представники УПЦ продовжують перебувати у Лаврі.
Однак після остаточних рішень суду монахи повинні або довести, що не мають зв'язків з державою-агресором, виробити новий формат відносин з Україною і звернутися, аби на підставі нового прозорого договору пролонгувати використання приміщень Лаври, або звільнити ці приміщення.
Що взагалі відбувається довкола Лаври?
1 січня 2023 року сплив термін дії договору від 17 червня 2016 року, укладеного між Національним заповідником Києво-Печерська лавра та Свято-Успенською Києво-Печерською лаврою (Чоловічий монастир) Української православної церкви про надання Успенського собору та Трапезної церкви в почасове безоплатне користування УПЦ.
У березні 2023 року Національний заповідник "Києво-Печерська лавра" розірвав договір з УПЦ МП про безоплатне користування лаврою в Києві, тож ченці змушені були покинути монастир і всі будівлі.
Але представники УПЦ МП відмовилися це робити. 29 березня до Господарського суду Києва надійшов позов від Свято-Успенської Києво-Печерської лаври. У ньому вимагали визнати недійсною відмову від договору з УПЦ МП. А намісник Києво-Печерської лаври митрополит Павло заявив, що він та духовенство УПЦ МП не планує покидати Лавру до закінчення судового розгляду.
1 квітня Шевченківський суд Києва відправив Павла під цілодобовий домашній арешт на два місяці за підозрою у розпалюванні міжконфесійної ворожнечі та виправдовуванні збройної агресії РФ проти України.
12 квітня на території Лаври нарешті розпочала свою роботу Комісія з приймання-передачі державного майна. 5 червня вона завершила свою роботу і заповідник направив чоловічому монастирю УПЦ МП вимогу про невідкладне звільнення, припинення користування та повернення всіх культових будівель та іншого майна, що є державною власністю.
6 липня комісія за допомогою поліції змогла опечатати три корпуси Нижньої лаври – 69, 70 та 71. Комісія планувала опечатати всі приміщення Лаври, крім тих, які необхідні монахам для проживання. Втім, кожного разу це супроводжувалося бойкотом та протестами вірян УПЦ МП.
На території Києво-Печерської лаври 11 серпня вранці забарикадувалися сторонні люди, через що заповідник обмежив доступ відвідувачів на територію Нижньої лаври. Сутичок між вірянами та силовиками сьогодні не спостерігали, а комісія заповідника продовжує опечатувати будівлі, розповіла прессекретарка заповідника Олеся Крамаренко.
За словами Крамаренко, в деяких корпусах Лаври були люди й туди нікого не пускали. Скільки їх було, у пресслужбі достеменно не знали.
