На території Києво-Печерської лаври 11 серпня вранці забарикадувалися сторонні люди, через що заповідник обмежив доступ відвідувачів на територію Нижньої лаври. Сутичок між вірянами та силовиками сьогодні не спостерігали, а комісія заповідника продовжує опечатувати будівлі, розповіла прессекретарка заповідника Олеся Крамаренко.
За словами Крамаренко, в деяких корпусах Лаври були люди й туди нікого не пускали. Скільки їх було, у пресслужбі достеменно не знали.
"Бачили людей, помітно, що це паломники УПЦ МП, але вони не відрекомендовувалися й нічого не пояснювали", – сказала прессекретарка.
Разом з тим виконувач обов'язків гендиректора заповідника Максим Остапенко прокоментував, що адміністрація тимчасово вирішила закрити доступ до Нижньої лаври для відвідувачів, аби "прибрати звідти всіх осіб, які не мають стосунку ні до монастиря, ні до заповідника".
"Прибираємо з території Нижньої лаври (з цих готельних об'єктів, – ред.) тих людей, які перебувають там із невідомих причин на невідомих підставах. Вони відмовляються відрекомендовуватись. І саме ці люди часто або створюють провокації проти громади самого монастиря, або свідомо заважають працювати робітникам заповідника", - додав Остапенко.
В.о. гендиректора зауважив, що стороннім не складало труднощів потрапити на територію.
"Ці об'єкти десятиліттями використовували як готелі. Частина з них була відремонтована, зокрема, за бюджетні кошти. Тож так звані хостели приносили комусь надприбутки, і в них часом поселялися люди, які мають проросійську позицію".
Правоохоронці поінформували, що сутичок між парафіянами й силовиками 11 серпня не фіксували.
Опечатування будівель
Крім того, за словами Остапенка, 11 серпня під контроль заповідника повністю повернули корпус №68 – (це торговельно-виробничий об'єкт, який раніше використовували в нецільовий спосіб, – ред.) там на невідомих підставах проживали люди.
Наразі триває процес стосовно ще трьох інших готельних корпусів на території Лаври. Приміщення звільнятимуть, коли звідти підуть невідомі люди, які не відрекомендовуються, додав гендиректор.
Також досі є велика кількість корпусів, церков і трапезних, які використовує монастир. До набуття чинності рішення суду ченці продовжать користуватися тими приміщеннями, "ніхто їх витягати, викидати не буде".
"Можливо, частина з них хоче продовжувати службу. Можливо, частина з них піде, тому що вони хочуть продовжувати славити патріарха РПЦ Кирила. Єдине: принципова позиція в тому, що чернече життя має тривати і монахи мають молитися за Україну, а не російським покидькам", – резюмував Остапенко.
Так, з 79 об’єктів на території Лаври вже вдалося опечатати 43. З них 11 уже повністю повернули під контроль заповідника. Усі інші об'єкти досі займають ченці УПЦ МП, і "питання щодо них буде розв'язане після того, як рішення суду вступить у законну силу".
Водночас готелі та інші нецільові будівлі на території Лаври надалі планують використовувати для духовної реабілітації військовослужбовців або інших людей, які постраждали від російської агресії.
Що взагалі відбувається довкола Лаври?
1 січня 2023 року сплив термін дії договору від 17 червня 2016 року, укладеного між Національним заповідником Києво-Печерська лавра та Свято-Успенською Києво-Печерською Лаврою (Чоловічий монастир) Української православної церкви про надання Успенського собору та Трапезної церкви в почасове безоплатне користування УПЦ.
У березні 2023 року Національний заповідник "Києво-Печерська лавра" розірвав договір із УПЦ МП про безоплатне користування лаврою в Києві, тож ченці змушені були покинути монастир і всі будівлі.
Але представники УПЦ МП відмовилися це робити. 29 березня до Господарського суду Києва надійшов позов від Свято-Успенської Києво-Печерської лаври. У ньому вимагали визнати недійсною відмову від договору з УПЦ МП. А намісник Києво-Печерської лаври митрополит Павло заявив, що він та духовенство УПЦ МП не планує покидати Лавру до закінчення судового розгляду.
1 квітня Шевченківський суд Києва відправив Павла під цілодобовий домашній арешт на два місяці за підозрою у розпалюванні міжконфесійної ворожнечі та виправдовуванні збройної агресії РФ проти України.
12 квітня на території Лаври нарешті розпочала свою роботу Комісія з приймання-передачі державного майна. 5 червня вона завершила свою роботу і заповідник направив чоловічому монастирю УПЦ МП вимогу про невідкладне звільнення, припинення користування та повернення всіх культових будівель та іншого майна, що є державною власністю.
6 липня комісія за допомогою поліції змогла опечатати три корпуси Нижньої лаври – 69, 70 та 71. Комісія планувала опечатати всі приміщення Лаври, крім тих, які необхідні монахам для проживання. Втім, кожного разу це супроводжувалося бойкотом та протестами вірян УПЦ МП.
