У Києво-Печерській лаврі продовжують опечатування корпусів на території так званої Нижньої лаври. Сьогодні опечатали церковну крамницю №68 та торговельний павільйон №115. Про це повідомив міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко.
"Дерусифікація Лаври. Комісія Національного заповідника "Києво-Печерська лавра" сьогодні оглянула та опечатала два корпуси: церковний магазин №68, торговий павільйон №115", - написав Ткаченко.
У свою чергу в УПЦ (МП) заявляють, що представники Заповідника опечатують корпуси в Лаврі за допомогою правоохоронців.
До того ж, в УПЦ МП скаржаться, що вірянам "всупереч законам" нібито перешкоджають потрапити на богослужіння. Там заявляють, що поліція перекрила прохід по території обителі в декількох місцях.
Нагадаємо, як повідомило Міністерство культури та інформаційної політики України, 5 липня Національний заповідник "Києво-Печерська лавра" почав проводити перевірку та опечатування звільнених корпусів Лаври.
Йдеться про 5 об'єктів на території так званої Нижньої лаври.
"5 червня комісія Мінкульту за результатами роботи передала заповіднику акти повернення об’єктів Нижньої лаври. Тож заповідник продовжує розпочату роботу щодо фактичного повернення приміщень, які належать державі", - пояснюють у відомстві.
У міністерстві наголосили, що заповідник не перешкоджає здійсненню релігійної діяльності чоловічого монастиря УПЦ МП, який діє на території Лаври.
Втім, під будівлями, які мали опечатати, зранку зібралися віряни УПЦ МП, які намагалися заблокувати роботу комісії.
Зрештою, того дня віряни УПЦ МП так і не дали Комісії Національного заповідника "Києво-Печерська лавра" перевірити та опечатати вивільнені корпуси території Нижньої лаври. Про це повідомляє кореспондент "Укрінформу".
"На території Лаври зібралися парафіяни УПЦ МП, які не пустили комісію до приміщень. Парафіяни блокували входи до корпусів і співали молитви", - повідомили у виданні.
Вранці 6 липня комісії вдалося опечатати 70-й корпус, де розташовувалась резиденція Предстоятеля УПЦ МП, а також 69 та 71 корпуси.
Комісія Мінкульту в Лаврі
Комісія Міністерства культури та інформаційної політики з приймання-передачі державного майна 12 квітня розпочала свою роботу в Києво-Печерській лаврі.
За їх словами, члени комісії змогли потрапити до корпусу №112. Це історична будівля другої половини ХІХ століття, що є пам’яткою архітектури та містобудування місцевого значення. Понад 100 років корпус був невід’ємним елементом просторової композиції Києво-Печерської лаври, зразком громадсько-суспільної архітектури в стилі класицизму, проєкт якої виконаний відомим київським єпархіальним архітектором Павлом Спарро.
Комісія МКІП зафіксувала аварійний стан приміщення, непридатний для експлуатації та такий, що має явні ознаки руйнування.
"За результатами обстеження зруйнованого приміщення фіксуємо заявою про злочин за ст. 298 ККУ "Незаконне проведення пошукових робіт на об'єкті археологічної спадщини, знищення, руйнування або пошкодження об'єктів культурної спадщини". Приміщення книжкового складу опечатано представниками заповідника. Слідчі проводять всі необхідні процесуальні дії від – огляду приміщення до показів свідків", – розповів Ткаченко.
Згодом представники комісії Мінкульту знову прибули на території Лаври. Про це поінформували у пресслужбі Української православної церкви Московського патріархату. Там заявляють, що в деяких приміщеннях Лаври зрізали замки болгаркою, а в одному з корпусів помітили посилений наряд поліції.
Міністр культури Олександр Ткаченко своєю чергою повідомив, що комісія Мінкульту оглянула в Києво-Печерській лаврі три корпуси – галерею до Ближніх печер, вхід до неї та дзвіницю на Ближніх печерах.
"Двері будівель були зачинені, тому у присутності в.о. генерального директора Національного заповідника "Києво-Печерська лавра" Остапенка М.А. та заступника Рудника О.В. за допомогою відповідних засобів технічними працівниками було забезпечено доступ комісії до вказаних приміщень", – йдеться в повідомленні.
Вказані об'єкти є пам'ятками архітектури національного значення та місцевого, складовими пам'ятки національного значення ансамблю Києво-Печерської лаври та складовими об'єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Також урядовець показав фото приміщень пам’яток, з яких служителі УПЦ МП фактично зробили склади. Ткаченко додав, що протипожежної безпеки там не дотримувалися.
Тоді столична поліція почала розслідування за фактом руйнувань одного з корпусів на території Києво-Печерської лаври, після того як звідти виїхали представники УПЦ МП. Про це інформує пресслужба поліції Києва.
"До поліції звернулися представники Міністерства культури із заявою про виявлення пошкоджень і руйнувань одного з корпусів. Наразі правоохоронці з'ясовують усі деталі та збирають докази протиправних дій", – йдеться в повідомленні.
Печерське управління поліції внесло відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч. 2 ст. 298 ККУ – умисне незаконне знищення, руйнування або пошкодження об'єктів культурної спадщини чи їх частин.
Виселення УПЦ МП з Лаври
5 червня комісія Міністерства культури та інформполітики завершила роботу з інвентаризації та приймання майна Києво-Печерської лаври. Тоді заявлялося, що УПЦ МП повинна була протягом трьох днів покинути монастир.
"Комісія у своєму звіті виявила порушення вимог законодавства з боку Свято-Успенської Києво-Печерської лаври (чоловічого монастиря) Української православної церкви. Відповідно до рекомендацій комісії та на підставі розпорядження Кабінету міністрів України, заповідник вислав вимогу про невідкладне звільнення, припинення користування та повернення заповіднику всіх культових будівель та іншого майна, що є державною власністю, за адресою: м. Київ, вул. Лаврська, 11 та вул. Лаврська, 15, які були передані у користування за Договором №2 від 19.07.2013", – повідомили в міністерстві.
Тоді ж заповідник направив УПЦ МП вимогу про негайне звільнення приміщень Лаври. УПЦ МП повинна була протягом трьох днів покинути монастир.
Втім, Українська православна церква Московського патріархату не підписала у встановлений термін акти приймання-передачі державного майна Києво-Печерської лаври, повідомив міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко.
"Маємо констатувати, що термін завершився і УПЦ досі цього не зробила. Це та всі інші перешкоди будуть долучені до судової справи", – написав Ткаченко.
Глава Мінкультури зазначив, що на початку липня Національний заповідник "Києво-Печерська лавра" очікує рішення Господарського суду Києва про зобов'язання УПЦ МП усунути перешкоди в користуванні держмайном.
Суд відмовив УПЦ МП у проведенні богослужінь у храмах Верхньої лаври
Господарський суд Києва відмовив у задоволенні позову Української православної церкви Московського патріархату (УПЦ МП) до Національного заповідника "Києво-Печерська лавра" щодо дозволу здійснення богослужінь у храмах Верхньої лаври. Про таке рішення судочинців поінформувала пресслужба Міністерства культури та інформаційної політики України.
"13 червня 2023 року в Господарському суді міста Києва відбулося слухання справи 910/423/23 за позовом Української православної церкви до Національного заповідника "Києво-Печерська лавра" про усунення перешкод у користуванні представниками УПЦ МП майном, а саме у доступі та здійсненні богослужінь в Успенському соборі та Трапезній церкві у Верхній лаврі", – ідеться в повідомленні пресслужби відомства.
У Мінкульті зазначили, що представники чоловічого монастиря УПЦ МП не прибули на засідання, подавши клопотання про перенесення, яке суд відхилив як необґрунтоване. У результаті суд, дослідивши матеріали справи, ухвалив рішення про відмову в задоволенні позовних вимог УПЦ МП.
В УПЦ МП заявили, що їхні представники не були на суді нібито "у зв’язку з участю в інших процесуальних діях". З посиланням на свого адвоката Микиту Чекмана в УПЦ МП заявили, що "суд навіть не надав стороні позивача можливості у судовому засіданні надати свої пояснення, поставити відповідачу питання, взяти участь у дебатах та довести як суду, так і громадськості свою правову позицію".
Чекман сказав, що після отримання повного тексту рішення суду подаватимуть апеляційну скаргу.
