Країни – члени Європейського Союзу обговорюють, чи варто обмежувати поїздки російських дипломатів. Над цим питанням в ЄС почали замислюватися після того, як Чехія поскаржилася, що потенційні шпигуни уникають моніторингу у Шенгенській зоні, де немає прикордонних перевірок.
Як пише Financial Times, з моменту повномасштабного вторгнення Росії в Україну уряди країн Євросоюзу вислали сотні російських дипломатів, стверджуючи, що вони насправді були агентами розвідки. Втім, все ж є країни, що видають візи дипломатам РФ, надаючи їм доступ до Шенгенської зони і право безперешкодно пересуватися 24-ма з 27 країн – членів Європейського Союзу, а також Швейцарією, Норвегією та Ісландією.
Що пропонує Прага?
Насамперед видання зауважує, що минулого року ця центральноєвропейська країна вислала понад 70 росіян у зв'язку з війною в Україні та ймовірною причетністю РФ до підриву складів з боєприпасами у 2014 році, в результаті якого загинуло двоє людей.
"Минулого тижня Прага розповсюдила документ з ідеями щодо запобігання цьому (поїздок дипломатів РФ до ЄС, – ред.) в рамках переговорів про 12-й пакет санкцій Євросоюзу проти Москви, який ще мають схвалити країни-члени. Чехія хоче, щоб російські дипломати отримували візи і дозволи на проживання, які дозволяють подорожувати лише в межах країни перебування, а не рештою Шенгенської зони", – пише видання.
Більше того, Чехія хоче, щоб Євросоюз приймав лише біометричні паспорти, які важче підробити або пов'язати з фальшивими особами.
Особливе питання, порушене Прагою, стосується і чиновників, які отримують австрійські візи для роботи в установах ООН у Відні, а потім можуть подорожувати до Чехії чи інших країн ЄС.
"На чеську територію прибувають агенти (російської військової розвідки) ГРУ та інших служб. У Шенгенській зоні дуже складно це контролювати", – сказав один із дипломатів Європейського Союзу.
Чи підтримають цю пропозицію?
FT відзначає, що обговорення цього питання все ще перебуває на ранніх стадіях. А складні юридичні питання, пов'язані з цією проблемою, означають, що будь-які зміни навряд чи будуть включені до чергового пакета санкцій, який зараз обговорюється.
Уряд Австрії та Єврокомісія від коментарів поки відмовилися.
Російські шпигуни в країнах ЄС
Відомо, що російські спецслужби стежать за керівництвом Молдови, використовуючи шпигунське обладнання, яке встановлено просто на даху російського посольства в Кишиневі. Через десятки антен і супутникових тарілок, які використовує російська розвідка, посольство РФ в Кишиневі перетворено на найбільший вузол радіошпигунства в Європі.
Разом з тим про десятки шпигунів – співробітників ГРУ чи ФСБ, які працюють під виглядом дипломатів у країнах Північної Європи, стало відомо з розслідування норвезького, шведського, данського та фінського ЗМІ. Тоді журналісти говорили, що зазвичай шпигуни отримують невеликі посади у дипломатичних місіях. Однак і ключові особи, такі як посли чи консули, також можуть бути російськими агентами.
А от у Польщі розкрили масштабну мережу російських агентів. Вони планували вчиняти диверсії на залізниці і підривати потяги, що прямують в Україну зі зброєю та гуманітарною допомогою.
До того ж встановлено, що у Німеччині діє мережа проросійських агентів, які намагаються добитися зміни курсу влади щодо підтримки України у війні проти РФ.
І поки в ЄС боряться зі шпигунами РФ, Кремль продовжує просувати кампанію із заповнення Європи своїми розвідниками. Таким чином Москва хоче відродити попередню потужність своєї військової розвідки. Важливою мішенню для росіян, припускають іноземні ЗМІ, є збір інформації про критичну інфраструктуру Європи. А пріоритетом є моніторинг виробництва та постачання західної зброї в Україну.
