Протестувальники
Ініційовані більшістю "Грузинської мрії" поправки до закону "Про збори та маніфестації" ухвалили у всіх трьох читаннях. За "наметовий закон" проголосували 74 депутати, 22 – проти, повідомляє "Ехо Кавказу".
Так, зміни до закону "Про збори та маніфестації" забороняють розгортання наметів, сцен, підсилювальних пристроїв поблизу держустанов.
"У записці пояснення до законопроєкту йдеться, що причиною посилення норм проведення маніфестацій в Грузії стали заяви Служби держбезпеки від 18 вересня", – пише видання.
У СДБ стверджують, що група осіб, які діють на території Грузії та за її межами, планує у жовтні – грудні 2023 року організувати в країні дестабілізацію та громадянські заворушення, кінцевою метою яких є зміна влади шляхом насильства та що фінансується це із зарубіжних країн.
Тим часом перед парламентом Грузії триває акція. Невдоволені рішенням влади проштовхнути в парламенті поправки до закону, що забороняють розгортання наметів, сцен та підсилювальних пристроїв поблизу держустанов, приходять із прапорами, наметами та іншими атрибутами, які з ухваленням законодавчих змін стали незаконними предметами.
Що передувало?
За інформацією ЗМІ, проєкт збиралися винести у залу на голосування в другому читанні і провести голосування у фінальному третьому читанні також цього тижня. У першому читанні зміни схвалили 2 жовтня.
"Ініціатори пояснюють поспіх нібито необхідністю гарантувати безпеку держустановам і громадянам Грузії, посилаючись на заяву Служби держбезпеки від 18 вересня про те, що буцімто певна група осіб готує в країні дестабілізацію та заворушення за "українським сценарієм", кінцевою метою яких є зміна влади насильницьким шляхом", – зазначає видання.
Крім того, стало відомо, що у Службі державної безпеки допитали керівника грузинського осередку організації CANVAS, якій силовики приписали начебто причетність до таких планів та заявили, що Агентство міжнародного розвитку США (USAID) фінансувало її тренінги у Тбілісі "з організації насильницьких акцій".
Раніше
5 травня в парламенті Грузії не підтримали в першому читанні законодавчу ініціативу про перенесення відзначення Дня перемоги над фашизмом з 9 на 8 травня і оголошення 8 травня державним святом. Про це писала "Грузія Online".
Так, чиновники обговорили відповідну поправку до Трудового кодексу Грузії у першому читанні та не підтримали законопроєкт 20 голосами проти 4.
"Мета змін – святкування Дня перемоги над фашизмом у Грузії 8 травня разом з цивілізованим Заходом, а не з державою-окупантом, що веде війну не лише проти Грузії, а й проти України", – сказав доповідач, член "Групи реформ" Теон Акубардія.
Натомість, на думку лідера парламентської більшості Іраклія Кобахідзе, мета цього проєкту – розколоти суспільство.
Новини за темою: Грузинський суд оштрафував українців, які брали участь в акції проти лайнера з росіянами
