Останнім часом українське суспільство дедалі частіше говорить про порушення чинного законодавства з боку тих, хто мав би його відстоювати, – про суддів. Суддівська спільнота потрапляє у гучні корупційні скандали, потрапляє за ґрати через пияцтво за кермом і навіть отримує підозри через співпрацю з ворогом. На жаль, випадки нехтуванням законами фіксуються на всіх рівнях: від місцевих судів до Верховного суду.
Розповідаємо про топ гучних справ, які трапилися протягом останнього часу з українськими суддями.
Летальна ДТП з п'яним суддею
Подія, що сколихнула суспільство, трапилася опівночі 26 травня. Тоді голова Макарівського районного суду Київської області Олексій Тандир наїхав на блокпості в Києві на 23-річного нацгвардійця. Від отриманих травм боєць загинув на місці, а правоохоронці затримали голову суду.
Згодом йому оголосили підозру за ч. 3 ст. 286-1 Кримінального кодексу України. Санкція статті передбачає від 5 до 10 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від 5 до 10 років.
Правоохоронці зазначали, що чоловік мав візуальні клінічні ознаки сп’яніння, але відмовився пройти обстеження на вміст алкоголю та наркотиків в організмі. Згодом у Тандира примусово все ж відібрали біологічні зразки.
Тоді ж Вища рада правосуддя і дала згоду на тримання під вартою Тандира. Після цього суд обрав для судді запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без можливості внести заставу.
Вже 2 червня ВРП тимчасово відсторонила Тандира від від здійснення правосуддя. Слідство триває.
Тим часом в соціальних мережах пишуть, що суддя Олексій Тандир відзначився великою кількістю справ, де він звільняв від відповідальності водіїв, яких судили за 130 ст. (водіння напідпитку). Зокрема, у 2018 році суддя Києво-Святошинського суду Київської області Дмитро Усатий теж напідпитку скоїв ДТП. Тоді Олексій Тандир закрив провадження за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Нині ж мешканців Києва та області закликали повідомити ДБР про всі відомі випадки минулих правопорушень судді Олексія Тандира.
Хабарництво в місцевих судах
Одним з прикладів хабарництва на місцевому рівні є суддя Кіровського районного суду міста Дніпра Наталія Овчаренко, яка вимагала хабар в 30 тисяч доларів.
За даними слідства, в квітні 2017 судді Кіровського суду Дніпра Овчаренко і Ходасевич, вимагаючи 30 тисяч доларів, отримали частину хабаря в 16 тисяч доларів за ухвалення потрібного рішення у кримінальній справі. Після цього їх було затримано на гарячому, повідомили в Центрі протидії корупції.
До того ж, за інформацією САП, згодом Овчаренко звинуватили і в зловживанні впливом, а також підбурюванні працівників медичної сфери до видачі недостовірних листків непрацездатності.
Втім, суддя і тут не розгубилася і вирішила зам'яти свою справу звичним їй шляхом – хабарем. В ЦПК відзначають, що тоді голова Кіровського суду Дніпра Підберезний вирішив "допомогти" судді Овчаренко і вийшов з "пропозицією вирішити питання" на керівника САП Холодницького. Йшлося про 300 тисяч доларів.
Суддів затримали під час передачі частини хабаря у 50 тисяч доларів в кабінеті керівника САП.
Пізніше суддя Ходасевич помер, тому щодо нього провадження давно закрили. А от вирок судді Овчаренко винесли лише 1 березня цього року. Її Вищий антикорупційний суд засудив до 10 років позбавлення волі.
"Вищий антикорсуд визнав винною колишню суддю Кіровського суду міста Дніпра Наталію Овчаренко, яку затримали на хабарі в 30 тисяч доларів. Колегія суддів у складі суддів Сікори, Танасевич та Гавриленко призначила покарання у виді 10 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в судах строком на три роки (після відбуття покарання) та з конфіскацією усього майна", – додали в САП.
Ще один гучний випадок з хабарями стався з головою Харківського адмінсуду Ольгою Панченко. Однак ця суддя, на відміну від попередньої, за ґрати не потрапила.
Так, за версією обвинувачення, голова Харківського окружного адмінсуду Панченко ще у 2020 році чинила тиск на суддю Харківського ОАС Олену Заїчко, щоб та ухвалила рішення в адміністративній справі із земельного питання на користь комерційної компанії.
Її звинуватили у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України (пропозиція надати неправомірну вигоду). А Вища рада правосуддя відразу після цього відсторонила Панченко від здійснення правосуддя.
Вже в січні цього року Вищий антикорупційний суд визнав Панченко винуватою в пропозиції і дачі хабаря судді цього ж суду. ВАКС призначив їй п'ять років позбавлення волі.
Втім захисники судді подали скаргу на рішення суду до Апеляційної палати ВАКС. І в той же час адвокат надав фотокопію витягу з наказу командира військової частини, яким засвідчується, що вона зарахована до списків особового складу частини і служить на посаді санітарного інструктора медичного пункту 4-го стрілецького батальйону.
Тож Апеляційна палата ВАКС зупинила апеляційне провадження до звільнення Панченко з військової служби. І з кінця березня хабарниця "трудиться" у батальйоні з охорони та оборони об’єктів державного значення військової частини Нацгвардії Харкова.
Водночас ЗМІ повідомляють, що Панченко неодноразово помічали у військовій формі у центрі Харкова в ресторанах.
Співпраця з країною-агресоркою
У державній зраді підозрюють голову Полтавського районного суду Ларису Богомолову.
За версією слідства, Богомолова була завербована Федеральною службою безпеки РФ для проведення розвідувально-підривної діяльності проти України. Відмітимо, що на ворожу спецслужбу посадовиця вийшла з власної ініціативи на початку повномасштабного російського вторгнення: на той час вона перебувала у Бердянську, де працювала суддею у міському районному суді.
Суддя збирала та передавала дані щодо переміщення українських військових на території Донецької області. Надавала РФ інформацію щодо проукраїнськи налаштованих працівників правосуддя та допомагала окупантам у формуванні штату військових підрозділів.
За даними СБУ встановлено, що наприкінці березня минулого року голова суду передала окупантам інформацію про переміщення трьох бійців окремого загону спецпризначення "Азов" з Маріуполя до району Мангуша.
Потім влітку минулого року Богомолова втекла на підконтрольну Україні територію, де згодом влаштувалась до Полтавського райсуду та пів року працювала суддею. А 2 листопада жінку обрали на посаду голови Полтавського районного суду.
Втім, уникнути покарання судді не вдалося – її викрили українські правоохоронці.
Вже 5 травня цього року Вища рада правосуддя надала згоду на утримання підозрюваної судді під вартою. А 8 травня Вища рада правосуддя розглянула клопотання заступника генерального прокурора Антона Войтенка про тимчасове відсторонення Богомолової від здійснення правосуддя у зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності.
Українські судді з російським громадянством
Втім, співпрація на ворога – не єдине, чим "прославилися" українські судді. Серед українських служителів Феміди знайшлися і ті, хто має громадянство РФ.
Так, наприкінці травня правоохоронці викрили суддю, який покинув територію України й отримав громадянство РФ, але при цьому продовжував одержувати суддівську винагороду.
Йдеться про суддю Брянківського міського суду Луганської області.
За даними слідства, під час тимчасової окупації Брянківського району підозрюваного тимчасово перевели на посаду судді до міста Чернігова. Проте він не з'явився туди для виконання своїх обов'язків і не виконав відповідний указ президента.
Як встановили слідчі, суддя залишив територію України й отримав громадянство РФ. У прокуратурі наголошують: фігурант достовірно знав, що після набуття російського громадянства його повноваження як судді мають бути припинені, і він не має законного права отримувати суддівську винагороду.
Але при цьому він свідомо не повідомив Державну судову адміністрацію України та її територіальне управління в Луганській області про отримання громадянства іншої країни та необхідність припинення виплати йому суддівської винагороди.
"Протягом двох років судді незаконно було виплачено з державного бюджету майже 2 млн гривень", – додали у ДБР та Офісі генпрокурора.
Йому оголосили підозру в шахрайстві, вчиненому в особливо великих розмірах, – ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу.
Тепер суддя може потрапити до в'язниці на 12 років.
На жаль, український суддя з російським громадянством – не єдиний випадок. Інший слуга українського правосуддя, який мав російське громадянство, працював головою Касаційного господарського суду у складі Верховного суду.
Так, ще у вересні минулого року журналісти-розслідувачі "Схем" опублікували розслідування, в якому навели численні докази з низки джерел та баз даних, в тому числі публічних, що голова Касаційного господарського суду у складі Верховного суду Богдан Львов є громадянином Російської Федерації.
Що цікаво: він отримав громадянство РФ ще у 1999 році у Москві, на той момент вже працюючи суддею в Україні. А у 2012 році оновив паспорт після досягнення 45-річчя. І саме за російським паспортом Богдана Львова проводились операції з незадекларованою нерухомістю його родини в Москві, йшлося в розслідуванні з посиланням на історичні витяги з реєстру нерухомості РФ.
Його дружина, яка народилася в Москві, також має громадянство РФ.
Корупція у Верховному суді
Однак майже через пів року виявилось, що і сам очільник ВС Князєв має заплямовану репутацію.
Так, 15 травня Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомили, що викрили масштабну корупцію у Верховному суді, а саме "схему щодо одержання неправомірної вигоди керівництвом та суддями Верховного суду". Наступного дня САП підтвердила затримання голови суду Всеволода Князєва.
За даними антикорупційних органів, правоохоронці викрили адвокатське об’єднання, яке виступало посередником між суддями та тими, хто пропонував їм неправомірну грошову вигоду. За домовленістю з цим об’єднанням представники групи "Фінанси і кредит" нібито запропонували голові Верховного суду хабар за ухвалення потрібного рішення. Також, за даними правоохоронців, фігуранти справи намагалися впливати на обрання членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів.
Наступного дня пленум Верховного суду підтримав висловлення недовіри голові Верховного суду Всеволоду Князєву, його повноваження голови Верховного суду припинили. Водночас Всеволод Князєв залишається суддею цієї найвищої інстанції у системі судоустрою України.
18 травня суд арештував Князєва до 14 липня із можливістю внесення застави у 107 мільйонів 360 гривень.
А згодом Національне антикорупційне бюро та Спеціальна антикорупційна прокуратура вилучили ще майже 500 тисяч доларів готівкою у справі за підозрою колишнього голови Верховного суду Всеволода Князєва.
Слідство стверджує, що ці гроші заховали учасники злочинної групи, але наразі їхнє походження та приналежність зʼясовуються.
Нині слідство по цій справі триває.
