Україна 5 травня направила Японії та Новій Зеландії офіційний запит щодо приєднання до Всеосяжної та прогресивної угоди про Транстихоокеанське партнерство (CPTPP). Про це повідомляє Reuters.
Видання зазначає, що 16 липня у Новій Зеландії, яка виконує функції юридичного депозитарію партнерства відбудеться нова зустріч членів CPTPP. Там будуть розглядатися заявки кандидатів на вступ і обговорюватимуться подальші кроки щодо цих країн.
Що таке угода про Тихоокеанське партнерство
Це торговельно-економічне об'єднання. Воно необхідне для створення зони вільної торгівлі в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні.
Об'єднання було засновано у лютому 2016 року. Пізніше, у 2018 році, після рішення тодішнього президента США Дональда Трампа про вихід країни з цієї угоди, був підписаний новий договір. Він називається "Всеосяжна та прогресивна угода для Транстихоокеанського партнерства (CPTРP)".
Хто входить до СРТРР
До CPTPP входять: Велика Британія, Австралія, Бруней, Канада, Чилі, Японія, Малайзія, Мексика, Нова Зеландія, Перу, Сінгапур та В'єтнам.
Заявки на приєднання мають: Китай, Тайвань, Еквадор, Коста-Ріка, Уругвай і з 5 травня Україна.
Чи є в України шанси на приєднання
Безумовно, є. Адже багато впливових членів цієї угоди є нашими партнерами щодо постачання Україні допомоги у війні з окупантами. До прикладу, Канада, Австралія, Велика Британія і Японія.
Остання є другим після США фінансовим донором України з обсягом допомоги у 7,1 млрд доларів.
Тож японський міністр економіки Шіґеюкі Ґото заявив, що його країна, як член CPTPP, "має ретельно оцінити, чи повністю Україна відповідає високому рівню угоди" з погляду доступу до ринку та правил.
Навіщо Україні СРТРР
Справа в тому, що в угоді СРТРР є ширші положення, яких, до прикладу, немає у Світовій організації торгівлі (СОТ).
Раніше лише СОТ була єдиним майданчиком, який встановлював глобальні правила ведення торгівлі у світі. Однак СОТ за останні роки, попри швидку зміну підходів до торгівлі, виникнення нових інструментів та технологій, так і не спромоглася прийняти рішення, які дозволили б швидко інтегрувати нові підходи для динамічно розвиваючогося ринку.
Натомість CPTPP передбачає майже повну лібералізацію тарифів та інших торгових бар'єрів серед учасників угоди, включає положення про цифрову торгівлю, передачу даних та фінансові, професійні та ділові послуги.
Більш-менш жорсткі тарифи зберігаються, хіба що у деяких областях. До прикладу, для Японії - на рис, а для Канади - на молочну галузь.
Крім того, CPTPP широко охоплює нові ідеї щодо інвестицій, послуг, в тому числі фінансових, конкуренції, державних закупівель, праці, інтелектуальної власності, навколишнього середовища тощо.
Тож Україні угода СРТРР відкриває нові можливості для виходу на ринки азіатсько-тихоокеанського регіону, залучення додаткових інвестицій і покращення економічної ситуації.
