У відділі протидії кіберзлочинам в Полтавській області Департаменту кіберполіції Національної поліції України розповіли UWN про найпоширеніші за останній час види шахрайства, від яких найчастіше потерпають українці. Це – "Телефонний дзвінок з банку", "Гроші за лайки", "Покупки на різних маркетплейсах", "Фішинг-посилання".
Як діяти, якщо ви стали жертвою подібної хакерської атаки – розповідаємо далі.
"Дзвінок з банку": що це і як діяти?
"Перший вид – потенційні шахраї отримали будь-які ваші дані, за якими потім можуть здійснити спробу входу в мобільний банкінг потенційної жертви. У банках працює система сповіщення про такі дії за допомогою повідомлень, де прописують питання типу "Чи ви здійснюєте цю операцію?" або телефонний дзвінок з таким самим питанням. Зазвичай дуже часто люди не розбираються, що саме сталося, яку дію виконують вони, а яку – шахраї. Через що злочинці виконують вхід у мобільний банкінг і переказують кошти на свої рахунки", – зазначають кіберполіцейські.
І додають, що банки дзвонять у важливих справах, тому не відповідати на дзвінок на незнайомі номери інколи може мати неприємні наслідки.
"Тому наша рекомендація: просто заспокоїтися, подумати, чи це дійсно ви виконуєте дану операцію. Частіше банки дзвонять тоді, коли відбувається підозріла стосовно ваших звичайних дій операція. Якщо ж все ж таки це не ви намагаєтеся здійснити ту чи іншу дію, то зайдіть в свій банкінг і заблокуйте всі свої картки. А тоді зверніться до банку для уточнення інформації й перевипуску карток", – вказують у відділі.
"Додатковий заробіток вдома": що це і як діяти?
"Другий вид шахрайства – з незнайомих вам телефонів, які зазвичай не є номерами українських операторів зв’язку, приходять повідомлення в соцмережах. І якщо людина погоджується на те, щоб взяти участь у так званому заробітку, то організатори дають завдання лайкати різні повідомлення, за які дійсно приходять кошти. Після того як між всіма учасниками вибудовується певна довіра, приходять додаткові завдання на оплату якогось товару чи подібних послуг на більші суми. Рано чи пізно кошти за це не повертають", – пояснюють кіберполіцейські.
А як не потрапити у таку схему, правоохоронці радять "просто не вірити в легкий заробіток і не довіряти незнайомим людям, повідомленням та компаніям".
"Покупки в маркетплейсах": що це і як діяти?
"Третій вид – людина для покупки якогось товару шукає оголошення на будь-яких маркетплейсах чи акаунтах в соціальних мережах, які умовно пишуть у себе на сторінках, що вони надають якісні послуги. Але при відповідному здійсненні замовлення вказують свої посилання для оплати, через які потім аферисти викрадають дані карток, паролі і т. д. І починається пункт один. Або просять передплату, а товар так і не надходить", – розповідають в кіберполіції.
Правоохоронці пояснюють, що якщо це маленький товар, то українці зазвичай використовують послуги "Нової пошти".
"А там є післяоплата, тобто спочатку ви дивитеся і перевіряєте, чи посилка вам підходить, чи належної якості і т. д., а після цього користуєтеся послугою. До речі, послуга післяоплати присутня майже в усіх поштових сервісах, що працюють на території України", – зазначають у відділі.
"Фішингові посилання": що це і як діяти?
"І останній вид – найнебезпечніший. Адже розміщення фішингового посилання може бути майже всюди: QR-код на вулиці, NFC-мітка для оплати, просто рекламне посилання на YouTube, взагалі будь-яке посилання, надсилач чи розміщувач якого вам невідомий, або сумнівний, може бути фішинговим посиланням", – коментують кіберфахівці.
Також застерігають, що "вберегтися від фішингу нереально".
"Так чи інакше, можете наткнутися на це посилання на будь-якому сайті, навіть не знаючи про це. Тому якщо сайт просить у вас якісь додаткові доступи або браузер яким ви користуєтеся, вказує, що цей сайт може бути небезпечним чи використовувати ваші персональні дані, то ніколи не залишайте на ньому будь-яку інформацію, що може вас ідентифікувати, або інформацію ваших банківських карток і т. д". – резюмували правоохоронці.
А як відрізнити спам і не потрапити на гачок інтернет-шахраїв, ми пояснювали тут.
