Підрив Каховської гідроелектростанції (ГЕС) завдав Україні щонайменше 2 млрд доларів прямих збитків. Ці дані оприлюднили аналітики Київської школи економіки (KSE Institute).
Так, трагедія призвела до значних пошкоджень житлово-комунального сектора та енергетики, а також до значних непрямих збитків сільському господарству. Про це свідчить перший аналіз, здійснений в межах проєкту "Росія заплатить".
Житлове господарство
Втрат зазнав житловий фонд населених пунктів: 49 міст, сіл, містечок в Херсонської області та 31 – в Миколаївській. На Миколаївщині підтоплено більш ніж 500 приватних будинків в сільській місцевості. У Херсонській області точну загальну кількість пошкоджених або зруйнованих житлових будинків неможливо визначити через часткову тимчасову окупацію області.
"Але попередні оцінки свідчать, що близько 20–30 тис. будинків потрапили в зону підтоплення, з яких принаймні 150 багатоповерхових будинків у Херсоні. Прямі збитки від затоплення приватних будинків та супутньої інфраструктури оцінюються в 950 млн доларів, основна частина з яких припадає на лівий берег Дніпра, що наразі знаходиться в тимчасовій окупації", – стверджують фахівці.
Крім того, спеціалісти дали першу швидку оцінку потенційно затоплених житлових будинків через розрахунок даних про кількість населення до вторгнення. Разом з тим наразі оцінюють кількість та площі затоплених будівель через аналіз супутникових знімків та моделювання, яке за підрахунками на сьогодні виявило 32 тисячі будинків в зоні ризику.
Також Україна понесе у 2023 році додаткові витрати на будівництво водогонів. Через падіння рівня води у Каховському водосховищі без водопостачання може залишитися значна частина Дніпропетровської, Запорізької, Миколаївської та Херсонської областей. Для ліквідації наслідків знищення ГЕС бюджетний комітет погодив виділення 41 млн доларів (1,5 млрд гривень, – ред.) на будівництво магістральних водогонів.
Енергетика
Понад чверть загальної суми збитків через підрив ГЕС – 586 млн доларів – повʼязані безпосередньо з руйнуванням Каховської гідроелектростанції, яка має потужність 334,8 МВт і не підлягає відновленню, та дамби. Загальні збитки енергетиці сягнули 624 млн доларів. Річні економічні збитки від руйнування ГЕС, завдані державній компанії "Укргідроенерго", складають понад 100 млн доларів. Потреби на побудову нової ГЕС аналогічної потужності складуть близько 1 млрд доларів.
"Також внаслідок затоплення втрачено електромережі у затоплених населених пунктах, до того ж затоплено 17 автозаправних станцій та 2 нафтобази", – додають економісти.
Транспортна інфраструктура
Збитки, завдані транспортній інфраструктурі, сягнули 311 млн доларів. За оцінками експертів проєкту, понад 290 км доріг постраждали від повені. Частина міжнародних та регіональних доріг затоплені. Найбільш зруйнованими є комунальні дороги – понад 50% від загальної довжини.
На правому березі Дніпра рух основними дорогами відновили до 19 червня 2023 року. Також протягом перших днів після підриву дамби частина мостів та менших дамб у Миколаївській та Херсонській областях були тимчасово затоплені, що також може мати вплив на втрату їх вартості.
Промисловість
Промислові підприємствам та інший бізнес втратили внаслідок підриву, за попередніми оцінками, вже 105 млн доларів. Втрати бізнесу від повені були значно зменшені тим, що через бойові дії частина підприємств релокувалися раніше або зупинились. Можна очікувати, що постраждало в основному важке обладнання, яке не можна було транспортувати, та будівлі. Серед них – великі промислові об’єкти, розташовані в Корабельному районі міста Херсон. Місцева адміністрація повідомила про затоплення 28 великих промислових об’єктів, розташованих на правому і лівому берегах Дніпра.
Сільське господарство
Знищення посівів сільськогосподарських культур, поголів’я худоби та риби призвело до збитків сільського господарства на 25 млн доларів. Незначні прямі збитки пов'язані з тим, що території знаходяться під постійним обстрілом від початку повномасштабного вторгнення й активне використання сільськогосподарських угідь не відбувається, а також порівняно малою площею сільськогосподарських земель, що зазнали затоплення.
Каховське водосховище використовували для забезпечення водою зрошувальних систем і тваринництва загальною площею 584 тис. га (фактична площа зрошуваних земель до війни становила 262 тис. га). Тому непрямі втрати доходів для рослинництва зростуть на 182 млн доларів на рік. Інші галузі сектору будуть втрачати до 49 млн доларів на рік.
Довкілля та екологія
Орієнтовна сума збитків, завданих навколишньому середовищу, оцінюється у 1,5 млрд доларів (за даними Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів). 150 тонн нафти витекло під час вибуху дамби. Рівень солоності Чорного моря біля Одеси майже втричі нижчий за норму.
"Підтоплення загрожує трьом природно-заповідним паркам: "Нижньодніпровський", "Кам’янська Січ", "Білобережжя Святослава", Чорноморському біосферному заповіднику, який охороняється ЮНЕСКО. Крім того, у зоні впливу опинилися Регіональний ландшафтний парк "Кінбурнська коса" загальною площею майже 18 тис. га; ділянки Чорноморського біосферного заповідника "Волижин ліс", о. Довгий, о. Круглий площею 2,7 тис. га; регіональний ландшафтний парк "Висунсько-Інгулецький", площею 2,7 тис. га", припускають експерти.
Детальніше про підрив Каховської греблі та як можна евакуюватися з потенційно небезпечних районів – читайте тут.
