Упродовж майже року після підриву росіянами Каховської ГЕС в Україні не стихають дискусії щодо відновлення роботи дамби. Про це неодноразово говорили й депутати Херсонської обласної ради, апелюючи до того, що без греблі цієї ГЕС судноплавство в Україні буде винятково з Києва до Дніпра і відповідно до Херсона. Натомість екологи вважають, що головним питанням етапу довгострокових наслідків підриву буде подальша доля річки Дніпро нижче Запоріжжя та стратегічне рішення щодо Каховської ГЕС.
Експерт з екології та сталого розвитку програми "Чисте повітря для України" Олексій Ангурець розповів UWN, що найбільш радикальною альтернативою в цьому питанні є відмова від будівництва нової греблі на місці зруйнованої.
"Відбудова в тому вигляді, як вона існувала до підриву дамби, буде означати поступове повернення Дніпра та відповідної частини його басейну до стану останніх десятиріч. Пошкоджені землі весь цей час потребуватимуть постійного моніторингу й очищення найзабрудненіших територій. Цей варіант умовно можна назвати поверненням до природного стану – умовно, бо природний та кліматичний стан цієї території України суттєво змінився з часів будівництва ГЕС", – пояснює експерт.
Ангурець додає, що за таких обставин оцінка варіантів подальшого відновлення Каховського водосховища має включати всі аспекти: економічні, технологічні, екологічні та навіть туристичні й естетичні.
Крім того, варто моніторити і всі водні об’єкти в межах впливу.
Як природньо розвивається територія Каховського водосховища зараз?
Фахівець згадав й про минулорічні занепокоєння стосовно осушення Каховського водосховища. Нібито це мало призвести до повного висихання берегів, а шкідливі осади, які накопичувалися на дні річок та водосховищ роками, будуть розвіюватися вітром.
"Проте цього не сталося. Ми продовжуємо стежити за динамікою природної трансформації території Каховського водосховища. До прикладу, ділянка, яка була осушена поблизу Малокатеринівки Запорізької області. І хоча на фото (світлини зроблені наприкінці березня, – ред.) здається, що земля суха й потріскана, насправді ж ситуація наживо виглядає зовсім іншою", – говорить Ангурець.
Еколог продовжує: ще у 2023 році частина земель, яка була колись дном, почала заростати вербою та іншими рослинами. А нині – рослинність нормально перенесла зиму, весняне водопілля додало вологи цим землям. Значна територія вже вкривається зеленим молодим листям і паростками.
"Наближаємося до кінця періоду середньострокових наслідків Каховської катастрофи. Вже сформувалося нове річище Дніпра в межах колишнього водосховища і до початку літа цього року загалом стане зрозумілим, наскільки вистачить води для формування нових екосистем. Тобто які саме рослини, а далі й тварини заселять цю територію, яка раніше була під водою Каховського моря", – констатує експерт.
Чи доцільна відбудова Каховської ГЕС?
Раніше команда UWN цікавилася в економіста Олега Пендзина, наскільки з економічного погляду варто відбудовувати ГЕС та що втратить Україна, якщо не відбудує її. Спеціаліст вважає, що "спочатку треба закінчити війну й перемогти".
"Слід відразу звільнити ці території (окупована частина Херсонщини, – ред.). Потім на цій частині надзвичайно складним буде питання розмінування. І тільки тоді можна буде порушувати питання того, ЩО робити з Каховською ГЕС. За оцінками експертів, на відновлення треба чотири роки і два мільярди доларів", – каже Пендзин.
І додає, що вирішальне значення у відновленні має фінансування від країн-партнерів. Пендзин переконаний, що поки не на часі навіть порушувати такі проблеми.
Також економіст припускає, що, попри слова президента України Володимира Зеленського про відновлення ГЕС, все одно це "буде не зараз і не за гроші бюджету".
