Звільнення окупованих територій та вихід на кордони 1991 року – основне завдання бригади "Сталевий кордон", яка створена в системі "Гвардії наступу". Ядро бригади складають професійні досвідченні прикордонники, які передають свій досвід добровольцям. Бійці бригади розповіли UWN про свої тренування, кількість бажаючих вступити до "Сталевого кордону", роль командира Валерія Падителя, а також про те, як можна вдосконалити підготовку бійців штурмових бригад.
Кістяк бригади – прикордонники з досвідом
"Бригада "Сталевий кордон" формується для того, щоб професійним вмотивованим особовим складом можна було звільнити окуповані території. Самі прикордонники в бригаді – це теж добровольці, тобто люди, які самостійно вирішили стати частиною "Сталевого кордону". Це кістяк, основа, прикордонники, які вже мають досвід бойових дій. І так само ми набираємо добровольців з цивільних", – розповідає боєць бригади, прикордонник Іван.
Всі бійці "Сталевого кордону" після перемоги будуть виконувати завдання з охорони державного кордону, тобто залишаться в Державній прикордонній службі України. Саме це і відрізняє бригаду ДПСУ від інших бригад "Гвардії наступу".
Сім тисяч заявок
Кандидати до "Сталевого кордону" проходять серйозний відбір – вони мають відповідати не лише фізичним критеріям, а й моральним якостям.
"На сьогодні у нас оброблено більше ніж сім тисяч заявок, і вони продовжують поступати. Основне, на що ми звертаємо увагу, – це вмотивованість. Але ми беремо не всіх. Є люди, які не проходять по стану здоров’я і мають недостатній рівень фізичної підготовки. Є в "Сталевому кордоні" і дівчата, проте перевага віддається хлопцям", – пояснює Іван.
Висока мотивація допомагає добровольцям із числа цивільних доводити свою підготовку до належного рівня. І до того ж досвідченні бійці завжди готові допомогти та підтримати.
90% – практики і 10% – теорії
"Ті військовослужбовці, які мають досвід бойових дій, діяли у складі підрозділів, діляться своїм досвідом з тими, хто його ще не має. Для цього у нас підготовка побудована відповідним чином – 90% ми виділяємо на практику і 10% часу – на теорію. Основне, на що ми звертаємо увагу, – це на тактичну та вогневу підготовку, а також тактичну медицину, тобто на те, що дозволяє військовослужбовцям вижити на полі бою і подолати ворога", – каже Іван.
Бійці бригади вже завершили першочерговий курс навчання і вже на цьому етапі бригада "Сталевий кордон" – це згуртований колектив.
"Ми разом воювали проти ворога"
Як пояснює прикордонник Андрій, поряд з ним служать люди, які ще від початку повномасштабного вторгнення прийшли за покликом серця і були мобілізовані в інші підрозділи охорони державного кордону:
"Ми разом воювали проти ворога на Чернігівщині та Сумщині, а також хлопці виїжджали на схід – Авдіївка, Мар'їнка, Бахмут. Це більша частина моїх побратимів. Серед них є люди, які просто за три хвилини до прильоту ракети в одну зі шкіл на Сумщині вивели звідти людей. Не було нічого – ні повітряних тривог, ні попереджень. Були лише передчуття і людей вивели. І у нас у всіх одна мотивація – якомога швидше звільнити Україну від окупантів, помститися за наших полеглих героїв та зламані життя українців і потім повернутися до своїх родин у вільну незалежну квітучу Україну".
"У нас зараз є все необхідне для того, щоб гідно вести бойові дії"
В складі бригади є артилерійські розрахунки, розрахунки переносних зенітно-ракетних комплексів, є групи аеророзвідки. Добровольці спочатку проходять першочергове навчання, а вже потім обирають спеціалізацію і відточують майстерність.
"У нас зараз є все необхідне для того, щоб гідно вести бойові дії і найближчим часом звільнити наші території", – зазначає Іван.
Командир Падитель
Крім того, бійців "Сталевого кордону" об’єднує не лише воля до перемоги, а й бажання відповідати своєму командиру Валерію Падителю.
Полковник Державної прикордонної служби України Валерій Падитель народився 26 липня 1978 року в місті Дунаївці Хмельницької області.
Служив у Херсонському, Львівському, Мостиському, Чопському, Харківському, Сумському та Донецькому прикордонних загонах, а також в Північному та Східному регіональних управліннях Державної прикордонної служби України.
З 2021 року командував Донецьким прикордонним загоном ДПСУ. Після початку широкомасштабного вторгнення обороняв Маріуполь. Останнім зі свого загону залишив "Азовсталь", та потрапив у полон росіян. Повернувся додому після обміну 21 вересня.
Зараз очолює 15-й мобільний прикордонний загін "Сталевий кордон".
Лицар ордена Богдана Хмельницького III ступеня, Герой України.
"Я знаю полковника Падителя вже не один рік, мав честь служити разом на Херсонщині. Переважна більшість інших людей, яки вступили з числа військовослужбовців з інших підрозділів, перейшли саме через те, що командиром є Герой України полковник Валерій Падитель. Він людина з великої літери. Він захисник Маріуполя, він не кинув своїх бійців, залишився на "Азовсталі", пройшов полон. Його особиста позиція, його думка, його внутрішні якості надихають наш колектив на вдосконалення себе та нашу перемогу. Ми через нього всі і пішли у "Сталевий кордон". Ми йдемо за нашим керівником", – розповідає Іван.
"Ми тренуємося кожен день"
Наразі першочерговий курс навчання в бригаді "Сталевий кордон" вже завершено, проте хлопці вдосконалюються щодня.
"Ми кожен день тренуємося до визначення нам бойових завдань. Щоденно проходять тренування різного характеру, в тому числі і на бойове злагодження, і по підрозділах, і між підрозділами", – уточнює Андрій.
Але він зазначає, що вдосконалюватися можна і далі. Так, наприклад, у підготовку можна додати обмін досвідом з іншими військовослужбовцями різних родів військ.
"Бо деяким тонкощам вони нас можуть навчити, деяким – ми їх. Наприклад, слідопитство та маскування – це коник прикордонників, а штурми – це десантників", – додає Андрій.
Надалі, коли формування всіх штурмових бригад "Гвардії наступу" буде завершено, вони мають взаємодіяти між собою, проте це вже буде визначатися бойовими задачами командування, оскільки завдання у бригад спільні, але можливі відмінності по напрямках.
