Росія вже три роки веде націоналізацію так званого "покинутого" житла на тимчасово окупованих територіях України, тобто якщо господарі домівки не можуть протягом місяця приїхати до прифронтових регіонів, то держава забирає собі житло. Журналісти видання "Нова-Європа" виявили 13,3 тисячі будинків і квартир, що визнані місцевими адміністраціями безгоспним майном, а майже 80% "безгоспу" розташовано в нещодавно окупованих містах України й найпривабливіших районах.
Видання пише, що за роки повномасштабної війни лише в одній "ДНР", за словами голови уряду республіки Євгена Солнцева, накопичилося "близько 30 тисяч безхазяйних об'єктів". Їхні господарі емігрували, померли або пішли на фронт.
"Покинуту" нерухомість так звана влада "ДНР" почала націоналізувати ще 2021 року, восени 2023-го відповідний закон ухвалила окупаційна влада Запорізької області, а навесні 2024-го – "ЛНР". За три роки окуповані регіони налічують 13,3 тисячі "безгоспних" об'єктів нерухомості, половину з яких – за неповний 2024 рік. Якщо першого року війни окупаційна влада знаходила в середньому по 235 "кинутих" будинків щомісяця, то зараз – по 1,5 тисячі", – розповідають розслідувачі.
Також уточнюють, що здебільшого – це квартири та приватні будинки, чиї власники втекли від війни до Росії, України та інших країн. Влада обіцяє вилучати житло тільки у тих, хто виїхав з 2014 року і не збирається повертатися додому, але 77,5% "безгоспної" нерухомості знаходиться на нещодавно окупованих територіях.
"Маріуполь, Мелітополь та Сватове – міста, захоплені навесні 2022 року, лідирують за кількістю "кинутого" житла. Їхні власники залишили свої квартири лише два роки тому через російське вторгнення. Майже 80% "безгоспної" нерухомості знаходиться на нещодавно окупованих територіях. Переважно це квартири та приватні будинки, а не комерційні об'єкти та недобуд", – продовжують розслідувачі.
Комерційна діяльність разом із житловою нерухомістю
Водночас, як пишуть журналісти, разом із житловою нерухомістю на тимчасово окупованих територіях України Росія веде переділ і комерційну власність. Рік тому "Нова-Європа" виявила у великих окупованих містах понад тисячу українських агрохолдингів, заводів та гірничодобувних підприємств, що перейшли під російський контроль.
А щоб зберегти права на свій будинок в окупованому регіоні, потрібно сплачувати за комуналку, зареєструвати житло в ЄДРН (російський реєстр нерухомості) і проживати там. Самі мешканці кажуть, що біженцям виконати усі три умови просто нереально.
У багатьох прифронтових містах житло перебуває без господарів уже десять років: люди їдуть через обстріли та відсутність перспектив. Порожнє житло нібито загрожує сусідам, а отже, для окупаційної влади це законна причина віддати його іншим людям.
"Тож головне питання мешканців окупованих міст – чому націоналізацію житла вирішили запустити зараз? Коли йде війна, коли евакуйоване населення ще не готове повертатися додому", – зазначають розслідувачі.
Більше про так званий закон
Закон про націоналізацію передбачає, що впродовж 10 діб з моменту виявлення такого житла уповноважений окупаційний орган розміщуватиме відповідне оголошення на своєму ресурсі в інтернеті та на під’їздах або парканах будинків. Відтоді господарям надаватимуться 30 діб для підтвердження права власності.
У разі відсутності господаря або орендаря складатимуть акти про неможливість встановлення власників об’єктів нерухомості та заноситимуть до окупаційного єдиного реєстру безхазяйного майна. Надалі – визнаватимуть право муніципальної власності на ці об’єкти, тобто націоналізуватимуть.
Зокрема, в березні голова Луганської ОВА Артем Лисогор повідомляв, що окупаційна адміністрація Рубіжного почала інвентаризацію об’єктів соціальної інфраструктури – будівель, споруд та приміщень фінансових організацій, банків, аптек, торговельних підприємств, магазинів.
