По завершенню переговорів лідерів Європейського Союзу, які тривали до глибокої ночі, прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заблокував ухвалення бюджетного рішення ЄС, яке включало б середньострокову програму допомоги Україні в 50 млрд євро. Уже вранці в Україні дали свою оцінку ситуації, зокрема, перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк та міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.
Тож розбираємося і розповідаємо далі.
Що сказали в ЄС?
Президент Європейської ради Шарль Мішель сказав, що тематикою дискусії було не лише фінансування України. Лідерам Євросоюзу запропонували для ухвалення "мегапакет", у який увійшло фінансування підтримки України, видатки на міграційні програми, фінансування Фонду солідарності ЄС та оборони.
"Тільки одна держава не змогла погодитися на це рішення. Решта 26 лідерів погодилися на цей "мегапакет", включаючи одну Швецію, прем’єр якої за внутрішніми процедурами має обговорити це рішення з парламентом, але, як я розраховую, після цього приєднається до інших", – пояснив Мішель.
Президент Євроради підтвердив, що 27-м лідером, який не дав згоди, є прем’єр Угорщини Орбан, який раніше обіцяв заблокувати також початок переговорів про вступ України до Європейського Союзу, але згодом дозволив ухвалити це рішення.
Утім, за уточненням Мішеля, "мегапакет" не відхилили, а відклали: лідери домовилися про позачерговий саміт, що буде присвячений цьому питанню.
"Повернемося до цього питання на самому початку наступного року і спробуємо отримати одностайність, щоб зробити можливим втілення цього "мегапакету", – заявив глава Євроради.
Йдеться про саміт вже на початку січня 2024 року.
Що кажуть в Україні?
Зокрема, нардеп Ярослав Железняк додав, що справді рішення не відхилили, а відклали.
"Якщо і далі буде блокувати (Орбан, – ред.), то просто обійдуть його вето і виділять окремо без нього кошти. Тому точно неприємно, що трохи доведеться почекати, але зради точно немає. У будь-якому разі гроші з цієї програми мали б надходити тільки на початку весни-2024, тому там ще багато моментів. Тож, що кінець грудня, що початок січня – не дуже сильно вплине. Поки", – зазначив перший заступник голови Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики.
Водночас глава МЗС Дмитро Кулеба прокоментував в ефірі одного з телеканалів.
"Давайте конкретно дивитися на підтримку вступу України. Питання тільки в одному: чи це буде консенсусна програма, яку затвердять всі держави – члени ЄС, і Угорщина в тому числі буде вкладати свою частку чи це буде програма, окремо затверджена без Угорщини. Оскільки для Євросоюзу єдність завжди є ключовою ціллю, бо єдність – джерело їхньої сили, то вони до останнього будуть намагатися запустити цю програму консенсусу. Але якщо все-таки Віктор Орбан "упреться" в це питання, то є 100% розуміння, як запустити цю програму без консенсусу. Тобто ті держави, які будуть готові вкладати гроші, створять коаліцію і будуть їх через механізми ЄС давати Україні", – зауважив Кулеба.
І додав, що йдеться про ті самі гроші та терміни надання не пізніше умовного літа 2024 року.
Нагадуємо, яка це допомога
- 50 млрд євро для України;
- видатки на міграційні програми;
- фінансування Фонду солідарності ЄС та оборони.
Додамо
Глави урядів Данії, Ісландії, Норвегії, Швеції та Фінляндії днями підтвердили свою тверду підтримку України. Країни мають намір посилити тиск на РФ і продовжувати допомагати Києву для протидії агресії Москви. Про це йдеться у спільній заяві за підсумками саміту, яку публікує Офіс президента України.
"Ми, лідери країн Північної Європи, підтверджуємо нашу непохитну підтримку України. Ми висловлюємо нашу глибоку повагу і визнання стійкості та духу українського народу, солдатів і керівництва", – йдеться в документі.
У заяві акцентують, що Україна, яка протистоїть російській агресії протягом майже 10 років, включно з понад 650 днями повномасштабної війни, продовжує "демонструвати надзвичайну рішучість у реалізації свого неодмінного права на самооборону".
