Повернення декларування та е-декларацій має бути, оскільки в цьому зацікавлені наші західні партнери. До того ж українське суспільство має високий запит на справедливість. Втім, є фактори, через які нардепи не повернули е-декларування. До прикладу, чиновники можуть побоюватися витоку інформації, пояснив в ефірі UWN керуючий партнер адвокатського об’єднання "Відар" Станіслав Борис.
Адвокат пояснює, що декларуванню підлягають топчиновники, особи, які приймають значні рішення в державі. Відтак, є побоювання з приводу можливих "прильотів" за місцем проживання посадовців, оскільки в декларації вказується фактичне місце проживання осіб.
"Ворог так чи інакше зможе отримати або злити інформацію з приводу місця проживання, перебування тих чи інших осіб високопосадовців. Відповідно (вони, – ред.) переживають, побоюються за власне життя, здоров’я. На жаль, випадки, що стосуються витоку інформації, мали місце в минулому, і це – основний критерій побоювання. Але, якщо додатково приділити більшу увагу саме забезпеченню безпеки інформаційних даних, я думаю, що це побоювання можна виключити", – пояснив Борис.
Іншим фактором невідновлення е-декларування, на думку правника, може бути й те, що таким чином чиновники можуть приховувати статки, які набули під час війни.
"Наступний момент, який дуже важливий, – це безповоротність покарання. І ми бачимо доволі потужну роботу Вищого антикорупційного суду в цій частині, зокрема – ухвалення вироків про притягнення до відповідальності за недостовірне декларування або, відповідно, недекларування. Вироки встановлюються, набувають законної сили, осіб включають в відповідний реєстр корупціонерів і покарання є. Такі вироки непоодинокі. Мабуть, в тому числі дійсно є якісь певні побоювання", – додав він.
Е-декларування: Бути чи не бути?
З початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну і введення в країні воєнного стану з українських посадовців тимчасово зняли обов'язок декларувати статки.
Наразі декларування відбувається на добровільній основі. Згідно з даними НАЗК станом на 17 квітня 2023 року, які публікував рух "ЧЕСНО", декларації за 2021 рік добровільно подали лише 8% народних депутатів, а за 2022 рік таких парламентарів вдвічі менше – 4%.
Втім, сьогодні, 5 вересня, Верховна Рада прийняла в цілому законопроєкт про повернення декларування. "За" відповідне рішення проголосували 329 нардепів.
Відзначимо, що даний проєкт закону прийнято з низкою правок. Зокрема, уточнюється перелік посадових осіб, які підпадають під антикорупційне законодавство. Також нардепи підтримали те, що якщо вказали майно в одному розділі, а не вказали в іншому, – це не вважається злочином.
А от правка про відкриття одразу публічних е-декларацій в законопроєкті про електронне декларування не набрала достатньої кількості голосів. Тут лише 199 голосів "за" з 226 необхідних.
Раніше в НАЗК зазначали, що після відкриття е-декларацій українці не побачать там інформації – відомості будуть пустими. Чому так може статися – дізнавайтеся за цим посиланням.