В Україні щороку подається все менше електронних декларацій й за час повномасштабного вторгнення цей показник суттєво знизився. До прикладу, якщо за 2019 рік цифра сягала 909 тисяч декларацій, то за звітний період 2023 року публічні службовці подали лише понад 664 тис. декларацій, розповіли в Національному агентстві з питань запобігання корупції на запит UWN.
Тенденція до зниження
В НАЗК говорять, що за 2021-й та 2022 роки публічні службовці подали 1 млн 457 тис. декларацій, з них за 2021 рік – 744,6 тис., за 2022 рік – 712,9 тис. За звітний період 2023 року публічні службовці подали лише понад 664 тис. декларацій.
А от у попередні роки, до повномасштабного вторгнення Росії, кількість поданих декларацій була більшою: за 2020 рік було подано майже 792 тис. декларацій (щорічних та після звільнення), за 2019 рік – 909 тисяч.
В чому причина?
"Це певною мірою може пояснюватись можливістю відтермінування для окремих декларантів обов’язку подати декларацію до завершення/скасування воєнного стану", – пояснюють в агенстві.
Зазначимо, що з початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну і введення в країні воєнного стану з українських посадовців тимчасово зняли обов'язок декларувати статки. Тоді ж декларування відбувалося на добровільній основі.
Згодом, 5 вересня минулого року Верховна Рада прийняла в цілому законопроєкт про повернення декларування. "За" відповідне рішення проголосували 329 нардепів. Відзначимо, що даний проєкт закону прийнято з низкою правок. Зокрема, уточнюється перелік посадових осіб, які підпадають під антикорупційне законодавство. Також нардепи підтримали те, що якщо вказали майно в одному розділі, а не вказали в іншому, – це не вважається злочином.
Подаються з помилками
Втім, й ті декларанти, що подають декларації, допускають в них низку помилок.
Найпоширенішими з них, розповідають в Нацагентстві, є приховування інформації про нерухомість та транспортні засоби, які належать декларантам чи членам сім'ї, або ж – приховування вартості об’єктів декларування, при цьому така інформація вказана в первинних документах про набуття права власності.
Також є випадки, коли декларанти зазначають розмір фактично виплаченого, а не нарахованого (з податками) доходу, або ж не зазначають доходи, отримані у вигляді подарунків у негрошовій формі (будинок, автомобіль тощо), прощеного боргу.
Але за "помилки" доведеться відповідати.
"Так, зазначення у декларації недостовірних відомостей тягне за собою дисциплінарну, адміністративну або кримінальну відповідальність. Зокрема, за декларування недостовірних відомостей", – наголошують у відомстві.
До прикладу, якщо помилка без грошового вираження – декларант нестиме дисциплінарну відповідальність.
За недостовірні відомості на загальну суму від 100 до 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (ПМ) – передбачено накладення штрафу. А от за недостовірні відомості на загальну суму більше ніж 500 ПМ передбачена кримінальна відповідальність – відповідальність у виді штрафу або громадських робіт, або обмеження волі, або позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю.
