Переважна більшість киян чекають серпня-початку вересня, щоб купити на міських ярмарках свіжі овочі та фрукти. Одні купують, аби скуштувати, інші - зробити запаси на зиму. Головна перевага таких ярмарків, що вони поряд з будинком і ціни там нижче ніж у маркетах.
Та, як виявилося, столичні ярмарки - не лише місце де кияни можуть придбати продукти, але й гарне місце, де б чиновник отримав хабар. Чому так сталося та що приховують ярмарки Києва - з'ясовувала команда UWN.
"За інформацією столичної прокуратури, за можливість продавати на ярмарку, потрібно віддати від 150 до 500 доларів. Це - неофіційно. Раніше за такі оборудки було затримано чиновників з Київської міської державної адміністрації. Виходить, що з одного місця люди, причетні до міської торгівлі, отримують до 500 доларів. А якщо врахувати, що в Києві 10 районів і в кожному щотижня відбуваються продовольчі ярмарки, то набігає чимала сума: хоч у доларах, хоч у гривнях", - розповіли ведучі під час ефіру.
Команда UWN поспілкувалася з підприємцями на ринках. Ті, в свою чергу, цю проблему визнають, але бояться про неї говорити публічно. Кажуть, щоб не втратити можливість працювати. Зізнаються, що розмір хабара залежить від товару і району, де його реалізовують.
Щоб дізнатись, скільки ж місто заробляє на ярмарках, а скільки витрачає на те, щоб їх організувати редакція UWN надіслала інформаційний запит до Департаменту промисловості та розвитку підприємництва виконавчого органу Київської міської ради. З відповіді дізнались таке: "Організатором ярмарків у Дніпровському, Дарницькому, Голосіївському, Подільському та Оболонському районах визначено комунальне підприємство "Світоч". Загалом за цей рік запланували провести 1200 ярмарків. Тариф за участь визначено в межах 250 гривень за день - ціна залежить від категорії товарів зазначено у звіті. За перше півріччя "Світоч" отримав від проведення ярмарків 7 300 000 гривень, з них сплатили податки майже 1 200 000".
В сюжеті розповідається, що цього року в столиці відбудеться близько двох тисяч ярмарків. Їх організовують два комунальних підприємства: "Світоч" та "Київська спадщина".
КП "Світоч" "опікується" ярмарками у Дніпровському, Дарницькому, Голосіївському, Подільському, та Оболонському районах. Водноча, КП "Київська спадщина" - у Деснянському, Печерському, Солом’янському, Шевченківському, та Святошинському районах.
"Дохід КП "Світоч" за півроку - 7 352 000 гривень, йдеться у відповіді підприємства на запит Ukraine World News. За інформацією КП "Світоч" на цей рік у Києві у них заплановано 1200 ярмарків, отже за півроку мало відбутися приблизно 600. На них, як свідчить відповідь на наш запит, за надання місця для торгівлі було зібрано 7 352 000 гривень. Це приблизно 12,5 тисяч гривень із одного ярмарку. Разом з тим, на сайті Департаменту промисловості та розвитку підприємництва Київської міської ради є схеми розміщення та кількість торгових місць на ярмарках. Ярмарки у 5-ти районах, за який відповідальний КП "Світоч", відбуваються на 16 локаціях. Загальна кількість місць, відповідно до схеми розміщення об’єктів торгівлі, становить 1452. Отже, середня кількість місць на одному ярмарку - 90 гривень", - йдеться в сюжеті.
Поглянемо з іншого боку, і порахуємо, виходячи з вказаних у листі КП "Світоч" даних. Так, середній прибуток з одного ярмарку 12 250 гривень. Коли поділити їх на мінімальний тариф за участь - 200 гривень, то отримаємо середню кількість місць - 60. Але, в такому випадку, така кількість місць буде на третину меншою, ніж вказано в офіційних документах, зазначають журналісти.
"Розрахуємо приблизний прибуток, який можна отримати від ярмарку з середньою кількістю місць за півроку. 90 місць по 200 гривень на 600 ярмарків дадуть 10 800 000 гривень, що суттєво відрізняється від задекларованих 7 352 000 грн. Коли ж рахувати вартість місць за вищим тарифом, то розбіжність лише зростатиме", - зазначають у сюжеті.
Хабарництво в столиці
В червні цього року посадовця КМДА викрили на хабарях за дозволи на викиди забруднюючих речовин. Тоді правоохоронці встановили, що посадовці Управління екології та природних ресурсів КМДА та підконтрольні їм приватні підприємства вимагали хабарі за видачу дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами та інших дозвільних документів у сфері охорони навколишнього природного середовища.
А директор Департаменту житлово-комунальної інфраструктури КМДА отримав підозру в розтраті бюджетних коштів на відновленні тротуару.
