Україна веде перемовини з Нідерландами, щоб безоплатно отримати назад колекцію "скіфського золота". Про це під час телемарафону повідомив міністр культури Олександр Ткаченко.
"Так, є певна сума, яку ми маємо сплатити за утримання цієї колекції в нідерландському музеї. Мінʼюст веде перемовини, щоб ми якомога скоріше безоплатно повернули цю колекцію назад в Україну. Тримаємо звʼязок із нашими колегами", – сказав Олександр Ткаченко.
Непросте повернення
Верховний суд Нідерландів підтвердив рішення Апеляційного суду Амстердама, прийнятого в жовтні 2021 року щодо "скіфського золота", – його треба передати Україні. Рішення суд ухвалив 9 червня.
"Так звані "кримські скарби", що знаходяться в Нідерландах, мають бути повернуті державі Україна чи кримським музеям? У жовтні 2021 року суд постановив, що вони мають бути повернуті державі Україна. Це рішення залишається в силі. Про це сьогодні постановив Верховний суд", – йдеться в повідомленні.
Але перед тим як "скіфське золото" повернеться до України, нашій державі доведеться оплатити майже 100 тисяч євро за зберігання цих предметів в Амстердамі. Про це говорить керівниця скарбниці Національного музею історії України Наталя Панченко.
Втім, головну частину повернутого скарбу, зазначає Наталя, складають лише деякі предмети пізньоскіфської доби. Переважна частина об’єктів, що залишилась у Нідерландах, – це сарматські речі, знайдені на розкопках у бахчисарайському Усть-Альмінському городищі.
Вік предметів – до двох тисяч років. І найцінніші речі серед них – зовсім не золоті. Це китайські дерев’яні лаковані шкатулки. Наталя каже, що ці фрагментовані знахідки – унікальні. Їх відправляли до японського майстра реставрації, в руках якого вони набули цілісного вигляду. Саме ці китайські шкатулки викликали найбільший інтерес науковців.
До того ж рішення про те, чи повернеться найближчим часом ця колекція в Україну, чи залишиться за кордоном до перемоги, Міністерство культури ще не ухвалило.
Справа "скіфського золота"
У 2014 році понад дві тисячі експонатів вивезли з музеїв Криму на виставку в Амстердам. Тоді у колекції було більше ніж дві тисячі експонатів загальною вартістю понад мільйон євро.
Після завершення експозиції 19 об’єктів, серед яких легендарні золоті меч і щит, повернулися до Музею історичних коштовностей у Києві.
Решта ж зібрання – 565 музейних предметів та 2111 одиниць зберігання – стала предметом суперечки між РФ та Україною.
Вся річ у тім, що у цей період в Україні відбувалася Революція гідності, а згодом Росія підступно окупувала Крим. Після цього виникла дискусія, куди повертати експонати: до Києва чи кримських музеїв. Тоді Міністерство культури України заочно вилучило експонати з захоплених росіянами музеїв і передало на зберігання до Національного музею історії України.
Однак російська сторона, яка незаконно окупувала Крим, заявляла, що буцімто колекція належить їм.
На судах Київ наголошував, що за українським законодавством усі музейні експонати перебувають у власності держави, а музеї є лише тимчасовими розпорядниками. На боці України була і конвенція ЮНЕСКО від 1970 року, згідно з якою кожна суверенна держава має право вивозити або не вивозити, забороняти відчуження та повертати з виставок будь-які культурні цінності, якщо вважає такі дії незаконними.
Згодом у 2016 році Окружний суд Амстердама ухвалив рішення про те, що експонати кримських музеїв необхідно повернути в Україну. Рішення ухвалили на підставі конвенції ЮНЕСКО.
Однак вже в березні 2017 року Апеляційний суд Амстердама отримав від окупаційної влади Криму апеляцію на це рішення суду. Там продовжували переконувати, що "скіфське золото" має зберігатися на окупованому півострові.
У жовтні 2021 року Апеляційний суд Амстердама ухвалив рішення передати "скіфське золото" Україні. Це рішення росіяни знову спробували оскаржити, але марно. 9 червня 2023 року Верховний суд Нідерландів остаточно поставив крапку в цьому питанні.
