Ізраїльські вчені з Тель-Авівського університету виявили близько 100 тисяч нових типів вірусів. Ця цифра у девʼять разів перевищує кількість уже відомих науці РНК-вірусів. Про це пише Israel National News.
Дослідження проводилося докторантом Урі Нері під керівництвом професора Урі Гофна зі Школи біомедицини та досліджень раку на факультеті наук про життя Тель-Авівського університету у співпраці з дослідницькими організаціями NIH і JGI, що базуються в США, а також з Інститутом Пастера у Франції. Його результати опубліковані в престижному науковому журналі Cell і включають у себе дані, зібрані більш ніж сотнею вчених з усього світу.
Зазначено, що ці віруси були виявлені в глобальних даних про навколишнє середовище, отриманих зі зразків ґрунту, океанів, озер і безлічі інших екосистем. Дослідники заявили, що віруси є генетичними паразитами, а це означає, що вони можуть заразити живу клітину, щоб відтворити свою генетичну інформацію, продукувати нові віруси і завершити свій інфекційний цикл.
Деякі віруси є хвороботворними агентами, які можуть завдати шкоди людині (так, як коронавірус), але переважна більшість не завдають нам шкоди. Деякі з них навіть постійно мешкають усередині нашого тіла, навіть якщо ми про це не підозрюємо.
Аналізуючи свої висновки, дослідники відмітили, що змогли виявити віруси, які, можливо, атакують різні патогенні мікроорганізми, що відкриває можливість їх використання для боротьби із захворюваннями.
"Розроблена нами система дає змогу проводити поглиблений еволюційний аналіз і розуміти, як розвивалися різні РНК-віруси протягом історії еволюції. Одне з ключових питань мікробіології – як і чому віруси "обмінюються" генетичним матеріалом. Ми виявили низку випадків, коли такий обмін генами давав змогу вірусам заражати нові організми. Крім того, порівняно з ДНК-вірусами різноманітність і роль РНК-вірусів у мікробних екосистемах поки що недостатньо вивчені. У нашому дослідженні ми виявили, що РНК-віруси не є чимось незвичайним в еволюційному ландшафті та, по суті, в деяких аспектах вони не так вже й відрізняються від ДНК-вірусів. Це відкриває двері для майбутніх досліджень і кращого розуміння того, як можна використовувати такі віруси в медицині та сільському господарстві", – ділиться професор Гофна.
