Кабінет міністрів України погодив стратегію розбудови телемедицини в країні. Це має підвищити стандарти якості медичної допомоги, яку надають у такий спосіб, зазначили на Урядовому порталі.
Так, міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко розповів, що наразі до лікарень, які надають первинну медичну допомогу, поставили близько 4 тисяч мобільних телемедичних апаратно-діагностичних комплексів.
"Розширення можливостей телемедицини - це крок для долучення до клубу прогресивних країн світу, що запровадили телемедицину на законодавчому рівні", - пояснила заступниця міністра охорони здоров’я України з питань цифрового розвитку Марія Карчевич.
Нині в областях почали роботу регіональні центри телемедицини. Також запустили телеконсультування за окремими напрямами у межах надання екстреної медичної допомоги.
Крім того, цього тижня парламент підтримав у першому читанні законопроєкт, що розширить можливості застосування телемедицини та розпочне новий етап розвитку телемедичних технологій в Україні.
Що таке телемедицина?
За даними Всесвітньої Організації Охорони Здоров'я (ВООЗ), телемедицина - надання медичних послуг, де відстань є критичним фактором, усіма медичними працівниками, які використовують інформаційні та комунікаційні технології для обміну достовірною інформацією для діагностики, лікування та профілактики захворювань і травми, дослідження та оцінювання, а також для продовження навчання медичних працівників, все в інтересах поліпшення здоров’я людей та їхніх спільнот.
Згідно із наказом МОЗ від 19.10.2015 року, телемедицина - це комплекс дій, технологій та заходів, що застосовуються при наданні медичної допомоги, з використанням засобів дистанційного зв’язку у вигляді обміну електронними повідомленнями.
Цей документ є правовою основою регулювання дистанційної допомоги в Україні. Для його виконання використовуються кабінети телемедицини, а консультації проводять лікарі різних спеціальностей.
Існують два типи телемедичних консультацій:
- Лікар – пацієнт
- Лікар – лікар
Коли може бути використана?
Спектр застосування телемедицини важко переоцінити. Цей тип медичної допомоги застосовують як при первинних консультаціях зі спеціалістом загальної практики або вузьким спеціалістом, так і при повторних - для розшифровки результатів аналізів, контролю ефекту від лікування, а також отримання інформації про динаміку стану пацієнта.
Крім того, телемедичні методи дуже широко застосовуються серед медичного персоналу - для консультацій суміжних спеціалістів, передачі даних обстежень, використання медичних електронних баз даних.
Розвиток телемедицини в Україні
Телемедицина в Україні бере свій початок з організації телеелектрокардіографії лікарем і науковцем Мар’яном Франке в м. Львові. В 1935 році він організував першу в світі клінічну теле-ЕКГ-систему. Так, у відділенні інфекційних захворювань систематично проводили телеелктрокардіографічні обстеження, а їхні обстеження передавали до Інституту патології на відстань близько 500 метрів.
У 1940-х роках проводили дослідження у межах космічних проєктів. Після цього був певний застій в розвитку телемедицини, адже це були часи СРСР.
З 1990-х років продовжується розвиток зі створення національної системи теле-ЕКГ, створюються телемедичні мережі в різних областях України. У 2007 році відкрили Державний клінічний науково-практичний центр телемедицини МОЗ України – спеціалізований заклад, який займається впровадженням та розвитком телемедицини. А в 2015 році Наказом МОЗ від 19.10.2015 № 681 остаточно затвердили телемедицина на законодавчому рівні.
В 2016 році розпочинається реформа системи охорони здоров’я, в межах якої поклали початок створенню eHealth – інформаційно-телекомунікаційній системі автоматизації ведення обліку медичних послуг та управління медичною інформацією, яку згодом визнали однією із найперспективніших у світі. Паралельно із цим розвивається сервіс Helsi – медична інформаційна система, а також портал для пацієнтів, створений для полегшення запису до лікаря і доступу пацієнтів до власної медичної інформації.
Активно запроваджувати почали її ще у 2018 році у сільській місцевості із залучення лікарів-консультантів.
Починаючи з 2020 року в Україні, а також у всьому світі стається справжній бум дистанційних методів надання медичної допомоги населенню, оскільки світом шириться пандемія. Створюється величезна кількість телемедичних сервісів, у тому числі й приватних, які функціонують безкоштовно для хворих. В уряді наголошують, що кардинально підхід до застосування телемедицини та оцінки її ефективності змусили переглянути наслідки пандемії COVID-19 та особливо повномасштабне вторгнення Росії, коли багато громадян стали вимушено обмежені у можливостях отримання медичних послуг.
Нині в Україні є повсякденною справою формування електронного листка непрацездатності, для закриття якого не потрібно ходити до лікаря, не потрібно передавати його на робоче місце. Також повністю впроваджено електронні рецепти на лікарські препарати.
В багатьох областях України функціонують консультативно-телемедичні центри (КТЦ) на базі центрів екстреної медичної допомоги, які допомагають фельшерському складу розшифровувати ЕКГ та встановлювати правильні діагнози. Крім того, щодня відбуваються конференції, майстер-класи, воркшопи в онлайн-форматі, що значно покращує доступність медичних знань серед працівників.
Надалі можливе застосування штучного інтелекту як джерело другої думки, для посилення впевненості лікаря у встановленому діагнозі, або ж навпаки - послужити стимулом звернути увагу на щось інше.
Які переваги?
Для пацієнта:
- Простота і швидкість використання
- Підвищення якості надаваних послуг
- Консультації із вузькими спеціалістами у віддалених територіях
- Зменшення термінів очікування результатів обстеження
- Відсутність необхідності розшифровувати почерк лікаря
Для медичних працівників:
- Можливість контролювати стан пацієнта в динаміці
- Економія часу завдяки можливості брати участь в обговоренні клінічних випадків дистанційно, використання готових шаблонів електронного документообігу
- При використанні єдиної електронної системи охорони здоровʼя – цілодобовий доступ до інформації про пацієнта, заключень спеціалістів, результатів обстеження.
Для системи охорони здоровʼя загалом:
- Зменшення навантаження на медичних працівників
- Підвищення ефективності медичної допомоги
- Оптимізація роботи медичних закладів
Бар’єри, з якими зіштовхується телемедицина
- Відсутність прямого контакту з хворим
Очевидно, що неможливо замінити фізикальний огляд пацієнта. Це призводить до неточностей при встановленні діагнозу, а також може використовуватись пацієнтами для симуляції чи агравації. Тому в деяких випадках необхідна очна консультація, а телемедицину рекомендують використовувати як її доповнення.
- Якість і кількість апаратного забезпечення.
Для правильної та адекватної роботи необхідно, щоб програмно-апаратне забезпечення було легким і зрозумілим у використанні, а його наявність - економічно обґрунтованою.
- Приватність і конфіденційність
Не існує на 100% безпечних систем передачі даних, і будь-яка база даних може піддатися зламу або витоку даних, а інформація - бути використана в злочинних цілях. Крім того, під час проведення консультації варто дотримуватись стандартів етикету з метою запобігання розповсюдженню приватної інформації.
- Можливість виписувати наркотичні лікарські засоби
Тепер не існує правових обмежень для виписування електронного рецепта після заочної консультації, і таким чином може використовуватись для незаконного обігу рецептурних препаратів.
Тож, якщо подолати вищевказані барʼєри, популярність телемедицини буде зростати, а якість надання допомоги буде ще вищою. Розбудову телемедицини в Україні активно підтримують західні партнери.
