Українські вчені на станції "Академік Вернадський" виявили раптове зростання вмісту хлорофілу в океані в районі острова Галіндез. Так, у листопаді 2023 року на всіх точках моніторингових досліджень цей показник був у 2,5–3 рази більшим, порівняно з листопадом минулого року. Дослідники припускають, що це пов'язано з наслідками глобального потепління. Про це повідомляє Національний антарктичний науковий центр.
"Останнім часом в Антарктиці фіксують рекордно низькі площі морського льоду, тож океан отримує більше сонячного світла і нагрівається. Зокрема, в листопаді минулого року в моніторингових точках температура води була від -1,1 до -0,7 С°, а цьогоріч – від 0,3 до 0,9 С°", – йдеться у дописі.
Науковці кажуть, що світло та підвищена температура пришвидшують процес фотосинтезу в рослин, активну участь в якому бере якраз хлорофіл. Тож зростання вмісту хлорофілу в пробах води свідчить про активний розвиток рослинних організмів (фітопланктону) в океані. Здебільшого це одноклітинні мікроскопічні чи навіть нановодорості, які складно побачити неозброєним оком.
"Фітопланктон є основою харчування для всіх мешканців океану, тож зростання його чисельності запускає каскадні процеси і впливає на життя інших морських організмів – від криля до китів. Більша кількість світла також викличе зміни у видовому складі мікроводоростей, що означає зміну розміру їхніх клітин та інших характеристик", – кажуть науковці.
На думку вчених, всі ці процеси змінять архітектуру харчових мереж океану та матимуть глобальні наслідки для потоку речовини та енергії в морських екосистемах.
"Тож, знаючи реакцію на зміну клімату фітопланктону (а він дуже чутливий до зміни навколишніх умов), можна передбачити її вплив на інші організми – криль, риб, китів та тюленів. Саме тому українські науковці проводять постійні дослідження фітопланктону. Біологи на "Вернадському" регулярно відбирають проби води у певних точках навколо нашого острова. У лабораторії цю воду фільтрують, виділяючи з неї зразки фітопланктону та бактеріопланктону, а також визначаючи вміст хлорофілу та гідрохімічні показники (концентрації кисню, заліза, нітрату, нітриту, сульфату тощо)", – зазначається у дописі.
Уточнюється, що зразки бактеріо- та фітопланктону фіксують, зберігають у спеціальних умовах і потім транспортують до України для подальшого вивчення.
"Попередні дослідження наших вчених свідчать, що сам процес активного розвитку фітопланктону у весняно-літній період відбувається щорічно, але за ним можуть стояти різні групи організмів. Вивчення саме цієї різниці дозволяє відслідковувати вплив кліматичних змін на морське середовище", – додають науковці.
Нинішні ж зразки, які дали такий приріст хлорофілу в океані, ретельно вивчать щодо складу угруповань бактерій і фітопланктону та взаємодії між ними.
Раніше ми писали, що зміна клімату може спровокувати гігантські смертельні цунамі у Південному океані. Стихії можуть бути спричинені підводними зсувами ґрунту в Антарктиді.
