Ілюстративне фото
Спеціалізована антикорупційна прокуратура направила до суду другий епізод справи про більш ніж 20 млрд гривень збитків, завданих формулою "Роттердам+". Про це йдеться у заяві пресслужби САП.
У вівторок, 2 січня, правоохоронці направили до суду обвинувальний акт щодо 14 осіб, серед яких колишні та чинні посадові особи Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), а також посадові особи групи приватних теплогенеруючих компаній, які причетні до впровадження та застосування формули "Роттердам+".
"Слідство вважає, що у формулу "Роттердам+" було закладено витрати на послуги, які фактично не виконувались, а саме транспортування вугілля національного виробника до теплових електростанцій з порту у Роттердамі. Як наслідок, протягом 2016–2019 років споживачі електроенергії переплатили понад 39 млрд гривень", – зазначено в повідомленні.
За версією правоохоронців, представники групи приватних теплогенеруючих компаній, які в результаті і отримали надприбутки, умовили окремих членів НКРЕКП прийняти таку формулу обчислення. Зі свого боку члени Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг неналежно виконали свої службові обов'язки через недобросовісне ставлення до них.
Справа "Роттердам+"
26 жовтня 2022 року НАБУ та САП повідомили про підозру 15 особам у завданні понад 20 млрд гривень збитків від формули "Роттердам+" за 2018–2019 роки. Серед підозрюваних – двоє колишніх глав НКРЕКП Дмитро Вовк та Оксана Кривенко, колишні та чинні члени Нацкомісії та інші особи.
Раніше Спеціальна антикорупційна прокуратура направила до суду перший епізод справи про формулу "Роттердам+". У ньому, за версією слідства, генеральний директор ДТЕК Мережі Іван Гелюх та ще один менеджер ДТЕК Борис Лісовий за попередньою домовленістю з ексголовою НКРЕКП Дмитром Вовком, колишнім членом Нацкомісії Володимиром Євдокимовим, заступником начальника управління енергоринку НКРЕКП Тарасом Ревенком та начальником заздалегідь до прийняття формули "Роттердам+" обговорювали можливість її застосування. Спочатку формулу нібито планували застосувати лише на те вугілля, яке доставляють в Україну портами. Проте кількість такого вугілля становила приблизно 130 тисяч тонн на рік із загального обсягу вугілля такої марки, яке використовують на ТЕС, у 25,5 млн тонн.
Тому пізніше усі вищезгадані особи досягли згоди застосовувати цю формулу на весь обсяг вугілля, що було запропоновано посадовими особами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на засіданні 28 січня 2016 року. Вже 3 березня того ж року посадовці Нацкомісії після отримання дозволу з АМКУ забезпечили розгляд порядку денного, де було питання формули "Роттердам+", яку затвердили на тому засіданні. Попередня експертиза встановила нібито 18,87 млрд гривень завданих збитків від запровадження НКРЕКП цієї формули, оскільки від неї отримала надприбуток група компаній ДТЕК, яка займала частку в тепловій генерації 70+80%.
Раніше ми повідомляли, що колегія суддів Вищого антикорупційного суду (ВАКС) ухвалила рішення про закриття справи "Роттердам+". Водночас Спеціалізована антикорупційна прокуратура не погоджується із таким рішенням та буде оскаржувати його в суді.
