Глава Китаю Сі Цзіньпін
Лідер Китаю Сі Цзіньпін заявив, що готується до війни. На щорічному засіданні парламенту та його вищого політичного консультативного органу в березні Сі Цзіньпін розкрив тему готовності до війни в чотирьох окремих промовах, в одному випадку сказавши своїм генералам "сміливо воювати", повідомляє Foreign Affairs.
Ознаки підготовки до війни
Зазначимо, що китайський уряд оголосив про збільшення на 7,2 відсотка оборонного бюджету країни, який подвоївся за останнє десятиліття, а також про плани зробити країну менш залежною від іноземного імпорту зерна. А в останні місяці Пекін оприлюднив нові закони про військову готовність, нові бомбосховища в містах по той бік Тайванської протоки та нові офіси "Мобілізації національної оборони" по всій країні.
Перша ознака – публікація
Провідний теоретичний журнал Комуністичної партії Китаю (КПК) опублікував есе під назвою "Під керівництвом думки Сі Цзіньпіна про зміцнення армії ми будемо просуватися переможно".
Есе з’явилося під назвою "Цзюнь Чжен" – омонім "військового уряду", що, ймовірно, відноситься до вищого військового органу Китаю, Центральної військової комісії. В ньому стверджувалося, що "модернізація національної оборони та армії має бути прискорена". В есе також закликається до інтенсифікації військово-цивільного злиття, що вимагає від приватних компаній і цивільних установ служити зусиллям Китаю з військової модернізації.
Друга ознака – закон про військових резервістів
У грудні минулого року Пекін оприлюднив новий закон, який дозволить Народно-визвольній армії (НВАК) легше активувати свої резервні сили та інституціоналізувати систему поповнення бойових частин у разі війни. Такі заходи, за даними іноземних аналітиків, свідчать про те, що Сі міг винести уроки щодо військової мобілізації з невдач президента Росії Володимира Путіна в Україні.
Новини за темою: Китай допомагає РФ виробляти бронежилети, які використовуються в Україні
Закон про військових резервістів – не єдина законодавча зміна, яка свідчить про підготовку Пекіна. У лютому вищий дорадчий орган Всекитайських зборів народних представників прийняв рішення про коригування застосування деяких положень кримінально-процесуального закону до військових під час війни. В цьому рішенні йдеться, що Центральна Військова комісія має повноваження коригувати положення законодавства, включно з "юрисдикцією, захистом і представництвом, примусовими заходами, порушенням справ, розслідуванням, переслідуванням, судом і виконанням вироків".
За даними аналітиків, рішення може стати зброєю проти осіб, які виступають проти захоплення Тайваню. Воно також може бути використане для того, щоб претендувати на юридичну юрисдикцію над потенційно окупованою територією, такою як Тайвань. Або Пекін міг би використати це, щоб змусити китайських громадян підтримувати його рішення під час війни.
Третя ознака – центри вербування
Починаючи з грудня минулого року, уряд Китаю заснував також низку офісів мобілізації національної оборони або центрів вербування по всій країні, зокрема в Пекіні, Фуцзяні, Хубеї, Хунані, Внутрішній Монголії, Шаньдуні, Шанхаї, Сичуані, Тибеті та Вухані.
Новини за темою: Китай оголосив "своєю юрисдикцією" російські іноземні родовища на шельфі В'єтнаму
А в провінції Фуцзянь, на протилежному березі Тайванської протоки, у містах почали будувати або модернізувати бомбосховища і принаймні один "госпіталь швидкої медичної допомоги". Також у березні Фуцзянь і кілька міст провінції почали забороняти доступ іноземних IP-адрес до урядових вебсайтів, можливо, щоб перешкодити відстеженню підготовки Китаю до війни.
Четверта ознака – чорні списки
На початку березня у Китаї активно обговорювалась тема створення чорного списку активістів, що виступають за незалежність і політичних лідерів Тайваню.
Цей план дозволив би вбивство осіб із чорного списку, включно з віцепрезидентом Тайваню Вільямом Лай Чінг-те.
П'ята ознака – приховування витрат на оборону
Військовий бюджет Китаю на 2023 рік передбачений на рівні 1,55 трильйона юанів (приблизно 224,8 мільярда доларів). Це на 7,2 відсотка більше, ніж минулого року.
Західні експерти вже давно вважають, що Пекін занижує свої витрати на оборону. У 2021 році, наприклад, Китай стверджував, що витратив на оборону 209 мільярдів доларів, але Стокгольмський міжнародний інститут дослідження проблем миру назвав справжню цифру в 293,4 мільярда доларів.
Навіть офіційна цифра Китаю перевищує військові витрати всіх тихоокеанських союзників Сполучених Штатів разом узятих (Австралії, Японії, Філіппін, Південної Кореї та Таїланду).
