![Каховська ГЕС після підриву](https://img.uworld.news/1200x630/2023/06/06/5002.jpg?timestamp=1717501923)
Каховська ГЕС після підриву. 6 червня 2023 року
Минулого року 6 червня росіяни підірвали Каховську гідроелектростанцію. Окрім затоплення довколишніх міст і сіл, десятків смертей цим воєнним злочином окупанти залишили кілька регіонів України без водопостачання. Це найбільша техногенна катастрофа в Україні з часу Чорнобилю та найстрашніший з численних актів екоциду росіян від початку повномасштабного вторгнення. Увесь цей час в Україні не стихають дискусії щодо відновлення роботи дамби.
Експерт-консультант з енергоефективності та критичної інфраструктури ГО "Центр громадянських ініціатив Лтава" Дмитро Кудря у коментарі UWN зазначив, що за рік після підриву Каховської ГЕС перед Україною постало ще одне непросте питання: що робити зі зруйнованими маневреними потужностями вітчизняної енергетики, зокрема з ГЕС? Адже загарбники підірвали машинний зал Каховської ГЕС та знищили близько половини секцій її дамби.
Відбудова чи пошук альтернативи?
За словами Кудрі, заяви про відбудову радянських споруд зіштовхуються з позицією екологічної спільноти та представників влади. У кулуарах звучать тези про недоцільність таких проєктів.
"Особливо гострою є дискусія навколо недопущення повторного затоплення Великого Лугу (у результаті підриву Каховської ГЕС Великий Луг був вивільнений на поверхню, – ред.), який має важливе історичне значення для України. Крім того, уряд декларує необхідність створення розподіленої когенерації й одночасно будівництво двох енергоблоків на Хмельницькій атомній електростанції", – зазначає фахівець.
Втім стверджує, якщо говорити про міні теплові електростанції на блакитному паливі (у такий спосіб Кабмін зможе також захистити енергетику від російських ударів. Адже якщо постраждає одна маленька електростанція, в резерві залишаються інші, які зможуть частково покривати дефіцит електроенергії, – ред.), то вітчизняний досвід у цьому питанні є і потребує масштабування.
До того ж, додає Кудря, в уряді активно працюють над формуванням законодавчої бази для вітчизняного виробництва біометану, що дозволить наростити обсяги виробництва власного газу.
Він наголошує й на тому, що наразі війна змушує переосмислювати важливість енергетики й адаптуватися під реалії сучасності. І в цьому випадку необхідно було б застосувати "зелені технології" XXI століття. Це допомогло б нарощувати дефіцит генерації електричної енергії.
"Ризик завдання агресором ударів по великих промислових об'єктах, загроза затоплення населених пунктів через руйнування дамб або небезпека викиду радіації – це неприйнятні виклики, з якими роками бореться Україна. Ці загрози мають місце під час війни за виживання українців як нації із безпринципним та підступним ворогом. Але чи доцільно після отриманого досвіду спрямовувати багатомільярдні інвестиції у відбудову радянських гігантів – питання лишається відкритим", – говорить Кудря.
Будівництво й вартість водогонів
Нині ж загальна вартість будівництв трьох магістральних водогонів складає понад 17 млрд гривень, з'ясували журналісти "Наших грошей".
Також вказано, що до кінця 2024 року в Запорізькій та Дніпропетровській областях мають побудувати три водогони для міст, які залишились без води із Каховського водосховища.
- Марганець – Нікополь – Покров будує ТОВ "Ростдорстрой" за 2 млрд гривень. Довжина водогону складає 40,9 км, заявлена потужність обʼєкта – 102 тис. куб. м на добу.
- Від річки Інгулець до Південного водосховища будує "Автомагістраль-Південь" за 5,32 млрд гривень. Довжина водогону складає 26,9 км, заявлена потужність обʼєкта – 400 тис. куб. м на добу.
- Хортиця (ДВС2) – Томаківка – Марганець будує "Група компаній "Автострада" за 5,3 млрд гривень. Довжина водогону складає 76,7 км, заявлена потужність обʼєкта – 150 тис. куб. м на добу.
Підряди передбачають не лише будівельні роботи, а й проєктування.
До речі, наскільки з економічного погляду доцільно відбудовувати ГЕС та що втратить Україна, якщо не відбудує її, ми раніше запитували в економіста Олега Пендзина.
Фахівець пояснював, що слід відразу звільнити окуповану частину Херсонщини, тоді ж на цій території надзвичайно складним постане питання розмінування. І тільки потім можна буде братися за відбудову Каховської ГЕС. На відновлення треба чотири роки і два мільярди доларів, не менш вирішальним значенням у цьому є фінансування від країн-партнерів, сказав економіст.