Хмельницька АЕС, фото ілюстративне
Днями стало відомо, що Україна планує запустити два атомні блоки на Хмельницькій АЕС. Міністр енергетики Галущенко говорить, що нібито один із блоків майже готовий, а отже країні знадобиться лише два з половиною роки, щоб запустити його.
Втім, такі плани міністра малореалістичні й викликають багато питань як до самих термінів введення блоку в експлуатацію, так і до доцільності використання коштів на такий вагомий інфраструктурний об'єкт в період війни. Таку думку в ефірі UWN висловив експерт з ядерної енергетики, очільник Державної інспекції ядерного регулювання (2017–2021 рр.) Григорій Плачков.
Нереалістичні строки
Насамперед, пояснює експерт, такі плани міністра Галущенка малореалістичні, оскільки ще не прийнятий закон щодо розміщення нової ядерної установки, уряд тільки схвалив проєкт закону.
"Я думаю, що це нереально побудувати атомний енергоблок за два роки, який, за словами міністра, може бути в об'єднаній енергосистемі через два роки. Я таких строків не бачив ще у світі. Наш вихід з цієї ситуації, яка склалася в об'єднаній енергосистемі, – це відновлювати наші теплові енергоблоки. Тому що буде дуже складно увійти в зиму: атомна генерація є базовою генерацією, а теплові електростанції, гідроелектростанції – це є маневрові потужності і нам їх не вистачає. Треба відновлювати теплові електростанції, треба відновлювати гідроелектростанції, треба відновлювати підстанції "Укренерго", треба відновлювати мережу "Укренерго" і тоді, я думаю, що ми зможемо спокійно пройти наступний опалювальний сезон. Давайте не будемо забувати, що в нас і влітку є літній максимум, тому що зараз прийде підвищення температури і всі включать кондиціонери, і ми також будемо мати достатньо великі навантаження на нашу енергосистему. Атомні енергоблоки треба виводити в ремонт поточних, треба перезавантажувати паливо і тому також влітку, мабуть, будемо мати проблеми", – пояснив він.
І, користуючись нагодою, Плачков нагадав українцям, що необхідно економити електроенергію, тому що "в цьому опалювальному сезоні ми не мали проблем з електроенергією, але в наступному можуть бути проблеми".
Великі ризики
"По-друге, в країні, де зруйновано 80% теплової енергетики, готувати ще один атомний енергоблок на території Хмельницької атомної електростанції виглядає достатньо дивно. Дуже великий ризик і це достатньо великий об’єм коштів, який ляже на платників за електроенергію. Необхідні нові потужності, необхідно готувати нові атомні енергоблоки, але не в тій ситуації, в якій знаходиться наша держава. Під час війни витрачати кошти на такі достатньо потужні інфраструктурні об’єкти, на мій погляд, дуже дивно", – зазначає Плачков.
На відновлювальні джерела електроенергії сподіватись не варто
Наразі останній удар по енергосистемі України був достатньо потужний і дуже багато генерацій, маневрової генерації було знищено, констатує експерт. І додає: найкращим рішенням має бути – поновлення теплової енергетики.
"На мій погляд, краще, по-перше, поновити нашу теплову енергетику, теплоелектростанції, теплоелектроцентралі, мережу "Укренерго", яка достатньо дуже зруйнована для того, щоб ми могли спокійно увійти в наступний опалювальний сезон. На мій погляд, треба все ж таки почати таку диверсифікацію генерації і розміщення парогазових установок, поршневих установок по території України, щоб ми мали можливість маневру нашої об'єднаної енергосистеми. Тому що наразі останній удар по енергосистемі України був достатньо потужний і дуже багато генерацій, маневрової генерації було знищено", – пояснив він.
А от сподіватися на відновлювальну енергетику все ж не варто, каже Плачков.
"Тому що сьогодні сонце є, вітер є, а завтра його немає. Все ж таки треба покладатися на традиційну енергетику, особливо під час повномасштабної війни. Традиційна енергетика все ж таки є стабільною. Я думаю, що тягар візьме на себе традиційна енергетика, а не відновлювальна", – уточнив експерт.
Не варто покладати надій і на імпорт енергетики.
"Імпорт електроенергії – в нас є така опція, дійсно є міждержавні мережі лінії електропередачі, але він також обмежений. Ми можемо брати аварійну допомогу, можемо брати імпорт електроенергії, але коли в нас привчаються до 2 ГВт електроенергії, я думаю, що все нам наші країни-партнери не зможуть замістити, треба все-таки розраховувати на себе", – додав Плачков.
Що кажуть в уряді і міністерстві?
Насамперед додамо, що Хмельницька АЕС розташована на заході України, на кордоні трьох областей: Хмельницької, Рівненської та Тернопільської. Її почали будувати у 1981 році, зараз вона має два реактори. Перший запустили у 1987 році, другий – у 2004-му.
Обидва енергоблоки мають реактори типу ВВЕР-1000, сумарна потужність – 2000 МВт.
Тепер же Кабінет міністрів схвалив проєкт закону "Про розміщення, проєктування та будівництво енергоблоків №3 і №4 Хмельницької атомної електричної станції".
Як уточнило на своїй Фейсбук-сторінці Міністерство енергетики, два атомні енергоблоки збільшать річне виробництво е/е на 16 226 млн кВт-год, а її відпуск – на 15 415 млн кВт-год. Реалізація проєкту здійснюватиметься виключно за рахунок коштів НАЕК "Енергоатом" із залученням кредитних можливостей.
За словами міністра енергетики Галущенка, один із блоків майже готовий.
"Якщо у нас буде корпус блоку, нам знадобиться два з половиною роки, щоб запустити блок, який може додати один гігават до обсягів енергопостачання", – сказав міністр.
Що ще варто знати?
Міністерство енергетики України та міністр Герман Галущенко неефективно управляють державною вугільною сферою. Про це в коментарі Ukraine World News заявив народний депутат Олексій Кучеренко.
"Три-чотири тижні тому Рахункова палата оприлюднила свій звіт по перевірці ефективності використання бюджетних грошей на програми державних вугільних шахт, на ліквідацію, на реновацію і так далі. Оцінка Рахункової палати була об’єктивно негативною, тобто міністерство неефективно управляє державними шахтами… Я порушував питання неодноразово на засіданнях комітету, ми найближчим часом будемо дуже серйозно їм ставити питання, як вони управляють державними шахтами. Чому так сталося, що бюджетна підтримка зростає, але за останні шість-сім років ми витрачаємо на одну тонну вугілля в сім разів більше бюджетних грошей, а вугілля більше не стає", – зазначив Кучеренко.
Також він додав, що кількість вугілля на складах не є показником ефективності діяльності Міненерго.
