Початок 2024 року буде багатим на зміни. Відтак нововведення чекатимуть пенсіонерів, внутрішньо-переміщених осіб та нотаріусів. Крім того, зарплати українців та виплати в Центрах зайнятості стануть більшими.
А ще – в Україні починають діяти новий етап земельної реформи та новий адміністративно-територіальний устрій.
Про все детально – в матеріалі UWN.
Прожитковий мінімум
Відповідно до Держбюджету, з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум в Україні складає 3028 гривень для працездатних осіб.
- для працездатних осіб – 3028 гривень
- для дітей до шести років – 2563 гривні
- для дітей від 6 до 18 років – 3196 гривень
- для осіб, які втратили працездатність, – 2361 гривня.
Прожитковий мінімум – це економічний показник, який використовується для обчислення деяких соціальних виплат, таких як пенсії, аліменти, допомога з безробіття, а також у сфері оподаткування. На відміну від МЗП, його рівень не може переглядатись та змінюватись кілька разів протягом року.
Мінімальна заробітна плата
З 1 січня 2024 року мінімальна зарплата становить 7100 гривень. Мінімальна база нарахування ЄСВ з 1 січня складатиме 1562 гривні. Максимальна база нарахування ЄСВ дорівнює 15 розмірам мінімальної зарплати. Тому максимальна сума ЄСВ з 1 січня 2024 року складатиме 23 430 гривень (7100х15х22%).
Виплати в Центрах зайнятості
Так, до 7,1 тис. гривень збільшиться максимальний розмір допомоги по безробіттю, який під час воєнного стану не може перевищувати розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року.
"Рівень оплати праці на суспільно-корисних роботах теж зміниться – з теперішніх 6700–10 050 гривень до 7100–10 650 гривень за відпрацьований повний місяць. З 1 січня 2024 року компенсація роботодавцю за облаштування робочого місця для людини з інвалідністю І групи буде складати 106,5 тис. гривень (15 мінімальних заробітних плат), а ІІ групи – 71 тис. гривень (10 мінімальних заробітних плат)", – розповіли в Центрі зайнятості.
Окрім того, з 1 січня 2024 року для роботодавців вводиться новий вид компенсації – компенсуватиметься 50 відсотків витрат, пов’язаних зі сплатою єдиного внеску за працевлаштування на нові робочі місця.
Підвищення страхового стажу для виходу на пенсію
У 2024 році для виходу на пенсію необхідно буде мати щонайменше 31 рік страхового стажу. Право на призначення пенсії за віком після досягнення 60 років мають особи за наявності страхового стажу:
- з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року – не менше 31 року.
У разі відсутності вищезазначеного страхового стажу право на призначення пенсії за віком особи мають після досягнення віку 63 роки за наявності такого страхового стажу:
- з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року – від 21 до 31 років.
У разі відсутності зазначеного вище страхового стажу (який дає право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки), пенсія за віком призначається особам після досягнення 65-річного віку за наявності такого страхового стажу:
- з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року – від 15 до 21 років.
Якщо стажу не вистачає, то його можна докупити або ще допрацювати. На сьогодні за місяць страхового стажу треба платити 2948 гривень, за рік вийде 35 тисяч 376 гривень, пояснюють в Пенсійному фонді.
Виплата пенсій
З січня 2024 року збільшать виплати для певних категорій пенсіонерів.
Так, в Україні від мінімальної зарплати залежить розмір пенсії для тих, хто виконав вимоги щодо стажу та кому виповнилося 65 років. Тому для таких українців гарантований розмір пенсії збільшиться із 2680 до 2840 гривень з січня.
Крім того, з 1 січня зростуть максимальна та мінімальна пенсії. Мінімальна пенсія в Україні збільшиться із 2093 до 2361 гривні. Розмір максимальної пенсії в Україні збільшиться із 20 930 гривень до 23 610 гривень. Це пов’язано зі збільшенням прожиткового мінімуму на 2024 рік.
Ринок землі
З 1 січня 2024 року стартує новий етап на ринку землі. Так, якщо до кінця 2023 року обіг сільгоспземель відбувався тільки між громадянами України, а максимальна площа – 100 га на людину, то з 1 січня 2024 року окрім фізичних осіб на ринку землю можуть купувати вже і юрособи.
Вимоги до юросіб:
- створені в Україні;
- зареєстровані за законодавством України;
- учасниками (акціонерами, членами) є тільки громадяни України або держава, тергромади.
Максимальна площа придбаної юрособою землі не може перевищувати 10 тис. га.
Зауважимо, що аграрії неодноразово пропонували владі призупинити земельну реформу хоча б на період війни. Втім, скасовувати черговий етап ринку землі, незважаючи на воєнний стан, ніхто не планує.
"З нового року у нас новий етап земельної реформи. Ніяких змін ми не плануємо. Це означає, що з нового року землю можуть купувати юридичні особи", – наголосив міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський.
Він наголосив, що війна спонукає, навпаки, пришвидшувати реформи, а не сповільнювати.
"Маємо рухатись в сторону лібералізації, а не жорсткого регулювання. Тому що війна – це причина, навпаки, рухатись швидше з реформами. В першу чергу ми маємо самі дбати про себе. Бізнес сентиментами не керується. У нас мають бути зручні правила, не гірші ніж в країнах, де готові вкладати гроші", – додав міністр.
Компенсація за пошкоджене та вже відремонтоване житло
З 1 січня змінюються норми закону про компенсацію за знищене та пошкоджене житло. У ньому зазначають, що гроші за пошкодження можна отримати у тому разі, якщо житло вже відремонтоване за власний кошт.
Авторка закону, народна депутатка Олена Шуляк попередила, що основою для компенсації може бути фотофіксація пошкоджень до початку ремонту, заявку можна подавати через "Дію" і на об'єкт треба допускати представників комісії, які оцінюють пошкодження та вартість їх усунення.
"Компенсації за ремонти, зроблені власними коштами, будуть запроваджені з наступного року (з 2024-го, – ред.). Буде відповідний порядок, який суттєво не відрізнятиметься від того, який існує зараз для тих людей, які ще не зробили ремонт. Ті люди, які отримують кошти зараз, і ті, хто отримуватиме кошти наступного року, використовуватимуть однакову вартість матеріалів на відновлення. Держава не може компенсувати всі суми за чеками, але для того, щоб установити певну справедливість, використовуватиметься середня ціна, однакова для всіх громадян, що беруть участь у програмі компенсацій за пошкоджене житло", – пояснила вона.
Новий адміністративно-територіальний устрій
26 січня 2024 року набере чинності закон про окремі питання адміністративно-територіального устрою, який багатьом відомий як закон про скасування селищ міського типу.
З цієї дати автоматично:
- смт належать до категорії селищ. Таких в Україні 880. Разом із селами вони є сільськими населеними пунктами.
- міста республіканського, обласного та районного значень стають просто містами.
Також закон вводить поняття "поселення". Це компактне місце проживання людей за межами населеного пункту, яке до жодної категорії НП не відноситься. Його можна буде віднести до населеного пункту будь-якої категорії. Так само як і змінити категорію будь-якого населеного пункту. Але не автоматично, а з урахуванням таких параметрів:
- місто – населений пункт із загальною чисельністю населення не менше ніж 10 тис. та переважно компактною забудовою;
- селище – населений пункт із чисельністю населення не менше ніж 5 тис. та переважно садибною забудовою;
- село – населений пункт із чисельністю населення менше ніж 5 тис. та садибною забудовою.
Скасовано перелік нотаріусів, якими в умовах воєнного стану вчиняються нотаріальні дії щодо цінного майна
Насамперед зазначимо, що 28 лютого 2022 року КМУ встановив, що нотаріальні дії щодо цінного майна здійснюються виключно нотаріусами, включеними до затвердженого Міністерством юстиції переліку нотаріусів, якими в умовах воєнного стану вчиняються нотаріальні дії щодо цінного майна.
Тоді ж переважна більшість нотаріусів України включені до цього переліку. Але певну кількість нотаріусів все ж не було включено до нього у зв'язку з їх виїздом за межі України з окупованих територій та територій, на яких проводились активні бойові дії, та відсутністю відповідного звернення від них.
Протягом активної фази війни органи нотаріату довели свою спроможність продовжувати виконувати покладені на них обов’язки в повному обсязі, пояснюють в Нотаріальній палаті України. Тому НПУ звернулася до Міністерства юстиції з відповідним клопотанням.
Зрештою, з 1 січня 2024 року вищезазначений перелік скасовано.
"Уряд продовжує поступово відновлювати дію правил мирного часу у сферах, де практика застосування та аналіз ризиків свідчать про обґрунтованість такого рішення. Ключовим положенням сьогоднішніх змін є скасування з 01 січня 2024 переліку нотаріусів, якими в умовах воєнного стану вчиняються нотаріальні дії щодо цінного майна", – зауважив перший заступник міністра юстиції Євгеній Горовець.
Водохреща по-новому
У 2024 році через перехід на новоюліанський календар дата урочистості зміниться – тепер Водохреща буде не 19 січня. Свято Хрещення Господнє у 2024 році ми відзначатимемо на 13 днів раніше – тобто 6 січня. 2024 року цей день випаде на суботу.
Та пам'ятайте: хоча у Водохреща і змінилася дата святкування, але його традиції – незмінні.
Що лишається без змін?
Виплати ВПО з 1 січня
В Мінсоцполітики повідомляють, що всі ВПО, які отримували допомогу у 2023-му, будуть отримувати її й в січні 2024 року. Сума допомоги для всіх осіб, які проживають в Україні і є ВПО, – 2 тис. гривень, для людей з інвалідністю та дітей – 3 тис. гривень.
Під час нарахування допомоги враховується постійне перебування людини в Україні, але не у рідному місті та її матеріальний стан.
Але. Допомога скасовується для осіб, чий матеріальний стан дозволяє здійснювати суттєві витрати без допомоги держави.
Також грошові виплати не продовжуватимуться особам, які:
- перебувають за кордоном більше ніж 30 календарних днів поспіль без обґрунтованих та документально підтверджених причин.
- перебувають в місцях позбавлення волі чи були засуджені за колабораціонізм.
- є ВПО, що повернулися до покинутого місця проживання.
Виплати скасовують і людям, чий матеріальний стан дозволяє здійснювати суттєві покупки та робити інвестиції. Зокрема, громадянам, які:
- придбали земельну квартиру, будинок чи ділянку на суму понад 100 тис. гривень (крім житла, отриманого за рахунок державного чи місцевого бюджету);
- придбали новий транспортний засіб, з року випуску якого минуло менше ніж п'ять років (крім авто, які були придбані волонтерами та передані на потреби ЗСУ);
- мають власне житло площею понад 13,65 кв. м на одного члена сім’ї на територіях, де не ведуться активні (можливі) бойові дії або які не є окупованими;
- придбали іноземну валюту на загальну суму понад 100 тис. гривень (крім валюти, отриманої від благодійних організацій або придбаної для оплати медичних, соціальних, освітніх послуг), а також банківські метали;
- мають на депозитному банківському рахунку кошти на загальну суму більше ніж 100 тис. гривень.
Якщо за результатами перевірки ВПО через державні реєстри буде ухвалене рішення про припинення грошової допомоги, особу буде повідомлено електронною поштою, телефонним дзвінком чи засобами електронного сповіщення Єдиної інформаційної системи соціальної сфери (ЄІССС).
Тарифи з 1 січня
В Україні не очікується підвищення вартості комунальних послуг у січні.
Газ. Під час воєнного стану та протягом шести місяців після його завершення заборонено підвищувати тарифи на розподіл природного газу. Відтак, компанія "Нафтогаз України" продовжила дію фіксованого тарифного плану для населення до 1 травня 2024 року. Її клієнти у січні й надалі сплачуватимуть 7,96 гривні за кубометр.
Інші газопостачальні компанії також зберегли тарифи на рівні від 7,70 до 9,99 гривні за кубометр. Ці пропозиції діють до 1 травня наступного року.
Тому до кінця опалювального сезону газ не здорожчає.
Опалення. Під час воєнного стану заборонено підвищувати тарифи на опалення й гарячу воду.
Електроенергія. Вартість електроенергії для побутових споживачів ще на початку літа зросла до 2,64 гривні за кВт. Такою вона залишиться й у січні.
Водопостачання. З 1 січня тарифи залишаться на попередньому рівні.
