Е-декларації
Президент Володимир Зеленський підписав закон про відновлення електронного декларування та забезпечення відкритого доступу до реєстру декларацій.
Закон з підписом глави держави повернуто у парламент 10 жовтня.
Відтак, НАЗК має забезпечити відкритий цілодобовий доступ до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, не пізніше 60 днів з дня набрання чинності цим документом.
Водночас із відкритого доступу вилучаються декларації, які подані військовослужбовцями Збройних сил України, прикордонниками, працівниками Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, представниками Управління державної охорони, поліцейськими, які залучені до ведення бойових дій, учасниками миротворчих місій, пораненими, полоненими, громадянами, які перебувають на тимчасово окупованих територіях, у тому числі якщо відповідні декларації були подані до початку проходження військової служби, призначення на посади.
Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) має вилучати декларації вищезазначених категорій громадян із відкритого доступу на підставі письмового подання керівника або заступника керівника державного органу, в якому проходить службу субʼєкт декларування.
Це не поширюється на представників керівництва Міністерства оборони України, працівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військово-лікарських комісій.
Е-декларування: З чого все почалося?
З початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну і введення в країні воєнного стану з українських посадовців тимчасово зняли обов'язок декларувати статки.
Відтоді декларування відбувалося на добровільній основі. Згідно з даними НАЗК, які публікував рух "ЧЕСНО", станом на 17 квітня 2023 року декларації за 2021 рік добровільно подали лише 8% народних депутатів, а за 2022 рік таких парламентарів вдвічі менше – 4%.
Втім, 5 вересня цього року Верховна Рада прийняла в цілому законопроєкт про повернення декларування. "За" відповідне рішення проголосували 329 нардепів. Однак даний проєкт закону було прийнято з низкою правок. Зокрема, уточнюється перелік посадових осіб, які підпадають під антикорупційне законодавство. Також нардепи підтримали те, що якщо вказали майно в одному розділі, а не вказали в іншому, – це не вважається злочином.
А от правка про відкриття одразу публічних е-декларацій в законопроєкті про електронне декларування не набрала достатньої кількості голосів. Тут лише 199 голосів "за" з 226 необхідних. Такий перебіг подій прогнозували в НАЗК, зазначаючи, що після відкриття е-декларацій українці не побачать там інформації – відомості будуть пустими.
Такі дії нардепів обурили українців і ті своєю чергою створили петицію, в якій закликали Зеленського повернути законопроєкт до Верховної Ради й вимагати від парламентарів негайно забезпечити публічний доступ до реєстру декларацій (тобто накласти вето з пропозиціями). Необхідну кількість голосів петиція зібрала за кілька годин.
Після цього президент ветував цей законопроєкт без негайного відкриття реєстру. Вже 20 вересня Рада схвалила вето глави держави та виправила закон про відновлення є-декларування.
Чому законопроєкт про е-декларації такий важливий?
Відновлення електронного декларування для посадовців потрібне, зокрема, для виконання Україною семи рекомендацій на шляху до вступу в ЄС. Уже в жовтні Єврокомісія має надати звіт з оцінкою виконання Україною цих кроків.
Окрім того, на важливості відновлення декларування для чиновників наголошував Міжнародний валютний фонд. Це потрібно для виконання зобов'язань України за Меморандумом у межах програми EFF.
