Понад сім тисяч осіб подали в розшук торік, за даними Міністерства внутрішніх справ. Найчастіше у розшук потрапляють через колабораціонізм, крадіжки та шахрайство, а більшість розшукуваних – віком від 24 до 45 років, повідомили аналітики порталу Опендатабот.
За даними порталу, 7 тис. 422 людини подали в розшук у 2023 році в Україні. Це найбільша кількість за останні п’ять років та на 40% більше, ніж у 2021 році. Напередодні повномасштабної війни у розшук подали 5 тис. 269 осіб за рік.
"Найчастіше у розшук у 2023 році потрапляли через колабораціонізм – 21,7%. У топі причин, через які людину можуть внести у розшук, також крадіжки – 18,2%, державна зрада – 5,3% та шахрайство – 4,8%", – йдеться у дописі.
44% осіб з реєстру подали в розшук у прифронтових регіонах. Очолює антитоп Донеччина – 752 особи (10,1%), Харківщина – 696 (9,4%), Херсонщина – 637 (8,6%), Запорізька – 620 (8,4%) та Луганська області – 561 (7,6%).
Чимало людей у розшуку переховуються від органів досудового розслідування – 3 тис. 299 осіб, або ж 44%. На другому місці ті, хто переховується від суду, – 2126 людей. Трійку замикають люди, які засуджені до покарання без позбавлення волі – 1 тис. 183 людини.
"Дозвіл на затримання винесли по майже 18% людей у розшуку, а ще 15% мають бути під вартою. 79% осіб у розшуку – це чоловіки, жінки становлять 21% від загальної кількості у 2023 році. Більшість людей – віком від 25 до 45 років. Найстаршому розшукуваному 87 років, а наймолодшому – шість років", – кажуть аналітики.
Загалом станом на кінець січня 2024 року у розшуку знаходиться 55 тис. 992 осіб.
Комп'ютерний криміналіст розповів, як фахівці розшукують закордонні активи
Документи, які знаходять спеціалісти Національного агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА), можуть свідчити про наявність активів або компанії за кордоном. Тому виникла потреба розробити певні методи автоматизованого отримання інформації та навіть "запхнути" ці дані в смартфон", повідомив під час виступу на Консультативній місії ЄС в Україні фахівець комп'ютерної криміналістики Нацагентства Сергій Бєлов.
"Нас цікавлять корпоративні права, зв'язки з іншими фізичними та юридичними особами, бо не завжди є прямий зв'язок, а тоді беремо інформацію доволі загальну. Якщо говоримо про санкційних осіб та їхню участь і бізнес в Україні, тут можуть бути засновані компанії навіть інших юрисдикцій. А щоб пов'язати та отримати інформацію, раніше використовували систему "Орбіс", – розповів Бєлов.
При цьому додав, що наразі в перспективній розробці Нацагентства є використання такої схеми пошуку для месенджера Telegram.
