Головою Вищої кваліфікаційної комісії суддів України обраний суддя Київського апеляційного суду Роман Ігнатов. Про це інформує пресслужба ВККСУ.
"6 червня 2023 року на організаційному засіданні Вищої кваліфікаційної комісії суддів України обрано голову комісії – Романа Ігнатова, суддю Київського апеляційного суду. За відповідне рішення проголосували дев'ять членів комісії", – ідеться у повідомленні.
Що відомо про нового очільника ВККС?
За інформацією на сайті ВРП, Роман Ігнатов після закінчення Саратовської юридичної академії у 1995 році розпочав роботу на посаді старшого слідчого прокуратури міста Петрозаводська (Російська Федерація).
Потім він працював юрисконсультом Ленінського відділення Ощадного банку України м. Луганська і Луганського регіонального управління Промінвестбанку, а також – слідчим прокуратури Ленінського району Луганська.
Починаючи з 1997-го та до 2003 року він працював на різних посадах в органах прокуратури у Луганській області, зокрема, у 2002–2003 роках обіймав посаду заступника прокурора міста Брянки.
У 2003 році Ігнатов був призначений суддею Краснолуцького міського суду Луганської області, де працював до 2009 року, після чого був переведений до Луганського апеляційного суду, де працював до 2014 року.
Згодом Ігнатов був переведений до Апеляційного суду міста Києва (пізніше – Київський апеляційний суд).
Вища рада правосуддя призначила всіх членів ВККС
1 червня Вища рада правосуддя (ВРП) шляхом відкритого голосування обрала 16 членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ВККС).
"Вища рада правосуддя рішенням від 1 червня 2023 року призначила повноважний склад Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та розблокувала роботу ключового органу з формування суддівського корпусу. Це дозволить проводити добір суддів на понад дві тисячі вакантних посад, а також завершити кваліфікаційне оцінювання суддів", – відзначили у ВРП.
На посади членів ВККС затвердили таких кандидатів:
- Руслан Мельник – старший детектив, керівник відділу запобігання корупції та інформаційної безпеки Управління внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро;
- Надія Кобецька – професорка кафедри трудового, екологічного та аграрного права Навчально-наукового юридичного інституту Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника;
- Ярослав Дух – керівник відділу роботи з повідомленнями про корупцію та контрольної діяльності Управління захисту викривачів та обробки повідомлень про корупцію Департаменту запобігання та виявлення корупції НАЗК;
- Віталій Гацелюк – координатор проєктів ОБСЄ в Україні, старший науковий співробітник Інституту держави і права ім. В. М. Корецького;
- Людмила Волкова – адвокатка, у минулому – суддя Харківського окружного адміністративного суду;
- Андрій Пасічник – керівник Управління проведення повних перевірок Національного агентства з питань запобігання корупції;
- Роман Сабодаш – доцент кафедри цивільного права Навчально-наукового інституту права КНУ ім. Т. Шевченка, адвокат;
- Руслан Сидорович – адвокат, народний депутат Верховної Ради VIII скликання ("Самопоміч");
- Михайло Богоніс — суддя Вінницького окружного адміністративного суду;
- Роман Ігнатов – суддя Київського апеляційного суду;
- Роман Кидисюк — суддя Господарського суду Львівської області;
- Олег Коліуш – суддя Вищого антикорупційного суду;
- Володимир Луганський – суддя Сєверодонецького міського суду у відставці, адвокат, військовослужбовець;
- Олексій Омельян – суддя Господарського суду Житомирської області, військовослужбовець;
- Сергій Чумак – суддя Третього апеляційного адміністративного суду;
- Галина Шевчук – суддя Тернопільського апеляційного суду.
Таким чином призначено 16 членів ВККС, з яких — 8 судді чи судді у відставці. Вища кваліфікаційна комісія суддів може розпочинати роботу.
Чому це важливо?
Вища кваліфікаційна комісія суддів – це орган у системі судоустрою, відповідальний за формування суддівського корпусу, переведення суддів, забезпечення їх належного кваліфікаційного рівня.
ВККС і Вища рада правосуддя – органи, відповідальні за кар’єрні питання в судовій гілці влади. ВРП призначає суддів на посади, притягає їх до відповідальності та звільняє, а Вища кваліфікаційна комісія суддів добирає кадри для ВРП й оцінює суддів. Без цього суддю неможливо призначити на посаду.
Формування ВККС є однією з головних цілей, визначених президентом України у Стратегії розвитку системи правосуддя та конституційного судочинства на 2021–2023 роки. Адже від цього рішення залежить збереження Україною статусу країни кандидата на вступ до ЄС та успіх подальших перемовин щодо повноправного членства України в Європейському Союзі.
"Відновлення роботи ВККС – значний крок для відновлення довіри наших громадян до суддівської гілки влади. Ми всі розуміємо, що без доступу до правосуддя неможливій сталий і демократичний розвиток держави. Перед оновленим складом ВККС стоїть багато викликів, які необхідно вирішувати", – зауважив голова ВРП Григорій Усик.
Після формування Вищої кваліфікаційної комісії суддів її представники мають оцінити дві тисячі чинних суддів у межах судової реформи, а ще добрати приблизно 2,5 тисячі нових.
Що було не так з роботою ВККС?
Повноваження попереднього складу ВККСУ були припинені з 16 жовтня 2019 року.
Перед цим Верховна Рада ухвалила закон, який запровадив новий порядок формування Вищої кваліфікаційної комісії суддів, за яким призначення на посади членів ВККС має здійснюватися Вищою радою правосуддя за результатами конкурсу.
Робота самої ж ВРП майже рік була заблокована. Так, у серпні 2021 президент Зеленський підписав закони про перезапуск ВККС і очищення ВРП. Відзначимо, що ухвалення законопроєкту про ВРП було однією з трьох ключових вимог для отримання траншу МВФ.
Однак, Вища рада правосуддя в Україні не працювала з 22 лютого 2022. Тоді одразу 10 членів ВРП пішли з посад, в результаті чого кворум було втрачено, а рада припинила виконувати повноваження.
Лише у січні 2023 вдалося обрати членів ВРП, згодом – призначити голову. ВРП же мала призначити членів ВККС.
