Українські біженці
Українці активно витрачають свої заощадження у країнах перебування, працевлаштовуються та платять податки, роблячи суттєвий внесок в економіки країн Євросоюзу. Про це йдеться в дослідженні фахівців Національного банку України.
Станом на 15 листопада через війну за кордоном залишаються 7,6 млн українських громадян. Із них близько 3 млн осіб перебувають у Росії та Білорусі, у тому числі через примусове вивезення до першої. Тож в країнах Європи перебуває близько 4,5 млн українців.
Фахівці НБУ кажуть, що приплив робочої сили та витрати українських мігрантів за кордоном є позитивними чинниками для економік країн перебування, хоча значний приплив мігрантів створює низку викликів, зокрема для державних фінансів. В той же час чистий фіскальний ефект для Європи в довгостроковому періоді буде додатним, оскільки українці активно інтегруються в європейський ринок праці і платять податки. Витрати українських мігрантів підтримують економіки країн перебування насамперед через приватне споживання (частково нівелюючи негативний вплив повномасштабної війни Росії проти України на реальне приватне споживання в ЄС).
Зокрема, у 2022 році витрати українців за кордоном порівняно з попереднім роком зросли більш ніж утричі – до 2 млрд доларів на місяць. Також витрати на українських мігрантів стимулюють державне споживання, зокрема у сфері житлової інфраструктури, систем охорони здоров’я та освіти (ураховуючи суттєву частку дітей – від 28% до 44% у різних країнах).
Також аналітики НБУ підрахували, що значною мірою ці витрати здійснюються за рахунок коштів, акумульованих українцями в українських банках, через зняття готівки або розрахунок українськими банківськими картами в торговельних мережах за кордоном.
Наприклад, у жовтні ця сума становила близько 1 млрд доларів, а в перші місяці повномасштабного вторгнення цей показник сягав 2 млрд доларів. Це відобразилося, зокрема, в одномоментному стрибку обороту роздрібної торгівлі, який найбільше спостерігався в перші місяці вторгнення в Польщі та Естонії.
За час вимушеного перебування за кордоном найбільші обсяги витрат українців (по суті досить відчутний внесок в національні економіки країн Євросоюзу) здійснені в Німеччині та прикордонних з нами країнах – насамперед у Польщі, а також Словаччині й Румунії.
Такий висновок наші аналітики зробили за результатами опитування п’яти українських банків, які є лідерами з випуску банківських карток.
Якщо на початку вторгнення – навесні та влітку – витрати українців за кордоном фінансувалися переважно коштами заощаджень та переказів з України, то з часом у структурі цих витрат збільшується частка трудових доходів.
Адже українці все активніше долучаються до ринку праці. Наприклад, із початку повномасштабної війни українці в Польщі заплатили 10 млрд злотих (близько 2,4 млрд доларів) податків, що перевищує обсяги наданої соціальної допомоги українським мігрантам.
В той же час робоча сила Єврозони збільшиться завдяки участі українців на 0,2-0,8% або в абсолютних цифрах на 0,3-1,3 мільйона осіб.
Тож у процесі активнішого залучення українців до ринку праці в середньостроковій перспективі фіскальний тиск зменшуватиметься й чистий фіскальний ефект для Європи буде додатнім.
