Дані відстеження судів, зібрані Bloomberg, показують, що десятки російських та іранських судів, які підпадають під санкції, вже курсують цим маршрутом протяжністю три тисячі кілометрів.
Експерти говорять про створення маршруту, стійкого до санкцій і коротшого, ніж чинні. На його північному краю – Азовське море та окупований Росією Маріуполь і гирло річки Дон.
За оцінками експертів, Росія та Іран інвестують у внутрішній торговий коридор до 25 мільярдів доларів. Зокрема, Росія планує інвестувати мільярд доларів у поліпшення судноплавства через Дон і канал, зв’язаний з Волгою. Через прохід, що з’єднує Чорне та Каспійське моря щодня проходять сотні кораблів і в найвужчих місцях утворюються затори.
Також Москва завершує роботу над правилами, що дадуть іранським суднам право проходу водними шляхами на річках Волга і Дон. За останніми даними, між портами на Волзі та Каспійському узбережжі вже курсують не менше дюжини іранських підсанкційних суден.
Одна з іранських компаній вкладає в порт на Волзі 10 млн доларів. Також Тегеран вкладає кошти і в термінали перевантаження з кораблів у залізничні вагони. Розширюється і залізнична мережа, яка вже нараховує 160 тисяч кілометрів.
Крім торгівлі зброєю у нового транзитного маршруту є й інші економічні причини. Судна, що йдуть через Дон і Волгу, традиційно торгують енергоносіями й сільгосптоварами. А Іран – третій за розміром імпортер російського зерна. Але діапазон торгівлі, очевидно, буде тільки розширюватися. Обидві країни заявляли про нові контракти – турбіни, полімери, медичні товари, автозапчастини. Також Росія постачає ядерне паливо і компоненти для реактора в Бушері.
Експерти говорять, що Росія через санкційний тиск Заходу змушена розвивати альтернативні торгові коридори і розвертатися на Схід. А проблема контролю за рухом товарів тут полягає в тому, що контроль можна встановити за наземними коридорами, а от за морськими шляхами дуже важко. Все простежити майже неможливо.
Основною загрозою для цього російсько-іранського гамбіту є те, що ні успіх, ні невдача у справі ухиляння від санкцій від них самих не залежать. Все буде залежати від того, чи зголосяться кинути виклик західній санкційній політиці країни Ближнього Сходу та Індія, яка є чи не найважливішою ниткою в тенетах, які Росія та Іран намагаються сплести.
Торгові потоки можуть збільшитися, якщо Тегерану вдасться з’єднатися з проінвестованим Індією портом Чабахар в Індійському океані. Він під санкції ще не потрапляв і чи схоче?
