Верховна Рада України підтримала за основу у першому читанні закон №10337 "Про доброчесне лобіювання та адвокацію в Україні". За відповідне рішення проголосували 309 народних депутатів.
Законопроєкт має забезпечити правові засади лобіювання в Україні відповідно до міжнародних практик і стандартів, забезпечення нормативно-правового регулювання взаємодії посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування із зацікавленими сторонами та суб'єктами лобіювання, встановлення прозорих механізмів забезпечення їхньої діяльності та посадових осіб.
Згідно з документом, вносити приписи про порушення вимог законодавства з питань лобіювання доручать Нацагентству з питань запобігання корупції (НАЗК), нового керівника якого, як відомо, наразі відбирає конкурсна комісія за участі міжнародних експертів.
Припис буде вноситися Нацагентством керівнику відповідного органу, підприємства, установи, організації щодо усунення порушень законодавства, проведення службового розслідування, притягнення винної особи до встановленої законом відповідальності.
Кабміну пропонується у тримісячний строк з дня набрання чинності цим законом забезпечити прийняття правил етичної поведінки суб’єктів лобіювання.
Разом із тим діяльність громадських активістів не буде підпадати під визначення лобізму. На цьому чітко акцентує уряд та народні депутати з фракції "Слуга народу".
Крім того, документ враховує пропозиції, надані коаліцією громадських організацій, зокрема, у частині про адвокацію. Адвокація не є лобізмом і це чітко зафіксовано у проєкті закону. Суб’єкти адвокації у тому числі громадські активісти, не потраплять до Реєстру прозорості, куди будуть вноситися дані про суб’єктів лобіювання.
- Законопроєкт розмежовує:
- суб’єкти адвокації – громадяни України, іноземці або особи без громадянства, непідприємницькі товариства, які відповідно до закону є неприбутковими організаціями, громадські організації, що не мають статусу юридичної особи;
- суб’єкт лобіювання – фізична або юридична особа, її працівники, що здійснюють лобіювання в інтересах клієнта на підставі договору про надання послуг з лобіювання або у власних інтересах, відомості про яких внесено до Реєстру прозорості в установленому законодавством порядку.
Дія закону не буде поширюватися на представництво зовнішньополітичних інтересів дипломатичними установами, на діяльність медіа, а також політичні партії.
Також дія закону не поширюється на діяльність, пов’язану із залученням, використанням, моніторингом, наданням та використанням міжнародної технічної допомоги, реалізацію проєктів та програм міжнародної технічної допомоги.
Додатково чітко зазначено, що не буде вважатися лобіюванням адвокація, а також діяльність, яка обмежується реалізацією права на мирні зібрання, участю у публічних консультаціях тощо.
Також визначено заборону бути суб’єктом лобіювання чинним чиновникам та колишнім чиновникам протягом двох років після звільнення. Окремо зазначено, що адвокат, адвокатське бюро чи адвокатське об’єднання не можуть здійснювати лобіювання за договором про надання правничої допомоги.
Наразі не досить зрозуміло, хто саме на практиці може потрапити до відповідного реєстру суб’єктів лобіювання, адже закон фактично описує лише самі виключення.
Раніше
8 грудня президент Володимир Зеленський підписав три закони, які є обов'язковими для вступу України до ЄС.
Йдеться про збільшення протягом трьох років чисельності НАБУ з 700 до 1000 осіб; повноваження НАЗК перевіряти майно посадовців, придбане до держслужби; закон про мови національних меншин.
