Верховна Рада ухвалила в цілому закон (законопроєкт №10288-1) про мови національних меншин. Про це повідомив нардеп від "Європейської солідарності" Олексій Гончаренко.
Документ передбачає, що :
- заклади вищої освіти приватної форми власності мають право вільного вибору мови навчання, яка є офіційною мовою ЄС (викладання однієї, кількох або всіх дисциплін, виконання індивідуальних завдань та проведення контрольних заходів), із забезпеченням при цьому вивчення особами, які навчаються у таких закладах, державної мови як окремої навчальної дисципліни;
- у класах (групах) з навчанням мовами національних меншин (спільнот), які є офіційними мовами Європейського Союзу, гарантується право на використання мови відповідної нацменшини в освітньому процесі поряд з державною мовою;
- особи, які належать до нацменшин України, мови яких є офіційними мовами Європейського Союзу, і розпочали здобуття загальної середньої освіти до 1 вересня 2018 року мовою відповідної нацменшини до завершення здобуття повної загальної середньої освіти мають право продовжувати здобувати таку освіту;
- у порядку і на умовах, визначених законом щодо порядку реалізації прав корінних народів, національних меншин України, допускається поширення матеріалів передвиборної агітації, виконаних мовами відповідних корінних народів, національних меншин (спільнот) України та дубльованих державною мовою;
- вимога щодо обов’язку видавати державною мовою не менше 50% усіх виданих упродовж відповідного календарного року назв книжкових видань не поширюється на видавничу продукцію, видану кримськотатарською мовою, іншими мовами корінних народів чи нацменшин України за рахунок коштів державного та/або місцевих бюджетів, а також на видавничу продукцію, видану мовами національних меншин, які є офіційними мовами ЄС;
- особи, які належать до нацменшин України, мови яких є офіційними мовами ЄС, та реалізують право на навчання відповідними мовами в державних, комунальних чи корпоративних закладах освіти, можуть здобувати: базову середню освіту та профільну середню освіту відповідними мовами нацменшин, за винятком навчальних предметів (інтегрованих курсів), пов’язаних із вивченням української мови, української літератури та історії України, а також Захисту України (для профільної середньої освіти), які вивчаються державною мовою.
Для телемовників, які крім мовлення державною мовою здійснюють мовлення виключно мовами нацменшин України, які є офіційними мовами Євросоюзу, програми державною мовою мають становити не менше ніж 30% від загальної тривалості програм (або їх частин).
Обмеження щодо мов нацменшин, що є державною (офіційною) мовою держави, яка була визнана Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом, зберігаються.
Ввечері 8 грудня президент Володимир Зеленський підписав закон.
Суперечки навколо закону про нацменшини
Завершення реформи законодавчої бази щодо національних меншин є однією з семи рекомендацій Єврокомісії, отриманих Україною разом зі статусом кандидата на вступ до Європейського Союзу.
Закон "Про національні меншини (спільноти)" був прийнятий Верховною Радою у грудні 2022 року. Згодом президент Румунії Клаус Йоганніс закликав Зеленського переглянути цей закон. Також до цієї теми неодноразово поверталась Угорщина, говорячи про утиски прав закарпатських угорців.
Вже у лютому ПАРЄ з угорсько-румунської ініціативи звернулася до Венеційської комісії через права нацменшин в Україні. А у червні 2023 року Венеційська комісія розкритикувала закон про нацменшини. Тоді Венеційська комісія закликала поширити право на проведення заходів мовами меншини на всіх людей та вилучити зобов’язання забезпечувати їх український переклад "або принаймні переглянути його у світлі принципу пропорційності".
Окремо Венеційська комісія просила учергове відкласти переведення системи освіти на українську мову й продовження перехідного періоду, переглянувши її у світлі попереднього висновку комісії.
