"Ця національна скарбниця дуже довго була закрита для українців, ми не використовували її потенціал на повну й не насичували тими змістами, які були там від самого початку її створення", – каже очільник МКІП.
Він розповів, що протягом трьох місяців міністерство перевірило та повернуло на баланс заповідника "Києво-Печерська лавра" 74 об'єкти Нижньої лаври.
Також роботу вже поновила Велика Лаврська дзвіниця, відкрився вхід через Економічну браму та перехід від Верхньої до Нижньої лаври, працює онлайн-система продажу квитків для відвідувачів. Ткаченко додав, що стартували три проєкти в диджитал-сфері з зацифрування.
Як зазначив глава відомства, у Лаврі 24 червня зазвучало сакральне українське модерне багатоголосся. Ця подія відкрила цикл концертів, що "повертають професійне українське музичне мистецтво у простір Лаври".
Окрім того, вже затверджено порядок надання доступу до Успенського собору й Трапезної церкви для відспівування загиблих військових.
Наразі міністерство перебуває на фінальному етапі погодження з музейними організаціями проєкту "Єдиний квиток" щодо надання доступу до музеїв на території заповідника.
Історія Києво-Печерської лаври та УПЦ МП
Нагадаємо, що національний заповідник "Києво-Печерська лавра" розірвав із 29 березня договір оренди з монастирем у складі УПЦ МП.
Комісія Міністерства культури та інформполітики завершила роботу з інвентаризації та приймання майна Києво-Печерської лаври. Повідомлялось, що УПЦ МП протягом трьох днів мали покинути монастир.
У своєму звіті комісія виявила порушення вимог законодавства з боку Свято-Успенської Києво-Печерської лаври (чоловічого монастиря) Української православної церкви. Відповідно до рекомендацій комісії та на підставі розпорядження Кабінету міністрів України, заповідник вислав вимогу про невідкладне звільнення, припинення користування та повернення заповіднику всіх культових будівель та іншого майна, що є державною власністю, за адресою: м. Київ, вул. Лаврська, 11 та вул. Лаврська, 15, які були передані у користування за Договором №2 від 19.07.2013".
