На початку повномасштабної війни вчитель історії та права Едуард Фісун пішов добровольцем у Збройні сили України. Безпосередньо на фронті чоловік помітив значний брак історичної пам’яті серед офіцерів, де служив: було багато воїнів старшого віку, які вчили радянську історію й були виховані на міфах, фальшивих інтерпретаціях від РФ. Ця пропаганда була настільки потужна, що у викладача виникла ідея показати захисникам історію України очима українського історика з додаванням краєзнавчого матеріалу.
Згодом разом з колегами з Держархіву ідею реалізували в проєкт "Московія проти України: двобій на розвилках історії", розповів UWN Едуард Фісун.
У вересні 2022 року Фісун повернувся до викладання в школі, оскільки йому виповнилося 60 років. Часу на втілення задуманого було більше, тож взявся за діло. Цей проєкт, який обіцяв для військовослужбовців, волонтерів й усіх, хто залюблений в історію України, нарешті побачив світ.
"Узяв собі на поміч, щоб систематизувати історію українського спротиву Московії, своїх колег з Державного архіву Полтавської області. Диригентом, інтелектуальним маестро, душею, стилістом і натхненником виступив Олександр Білоусько, а хроністом, архіваріусом в класичному розумінні цього терміну – Тарас Пустовіт. Формат придумали як "захалявну" книжечку, яку можна покласти до кишені воїнів. Такий матеріал не псується швидко і його можна зберігати, читати в різних умовах. Логіка книжки – показати читачам розвилки, в яких історія українсько-російського протистояння могла б рухатися іншими шляхами…", – ділиться Фісун.
І додає: від початку задумка книги була тільки для військовослужбовців, бо це військова історія, історія спротиву й історія, де "українці могли виграти, а такий важкий збіг обставин не дозволив".
"Далі ми думали, що ця книжка буде дуже важливою для тих громадян, які були певний час на тимчасово окупованій території, в яких вилучені бібліотеки і росіяни забрали всі книжки. Їм треба було для відтворення бібліотек віддати ці книжки і знати справжню українську історію. Є дуже багато наших українців, в яких в деякий час це все спотворювалося, де завезли свої російські підручники, знищили українське. Це така тотальна масова акція, яка була продумана", – продовжує історик.
Як створювали книгу?
За словами співавтора видання Олександра Білоуська, для написання ґрунтовного матеріалу творці шукали певний ексклюзивний підхід.
"Історію України, мабуть, через край написано і буде ще. Нам потрібно було щось нове – не дати чергову версію історії України скорочено, популярну, ще якусь, ми пішли трохи іншим шляхом. І використали схему вченого Миколи Чмихова, який досліджував, як розвиваються історії, як живуть люди в цьому потоці і чи це той шлях, який пройшли десятки і сотні поколінь до нас і будуть після нас? Потім другий момент такого нашого підходу: якщо бачимо цю передвизначеність, тоді повинні задуматися: яка ж роль у нас – в людей. Чи ця передвизначеність не дає нам ніяких шансів, і ми як знаряддя якогось незрозумілого процесу? Тут звідки і назва: виявляється, що всередині цих епох діють люди, мільйони людей і "свобідних воль", вони накладаються одна на одну. І або в нас нічого не відбувається, або якщо з’являються пасіонарії – ті, хто може повести за собою маси, відбуваються якраз ці зміни, яких потім називаємо "історична постать", – коментує Білоусько.
Історик говорить, що в контексті написання брали до уваги так звані розвилки історії.
"Це так, як на залізниці: перевести рейки, поїзд їде по колії, а тут розвилка, можна туди й сюди, але зовсім уже буде інший маршрут. На нашу історію протистояння з Москвою з колегами подивилися на ці зсуви – їх чотири. А четвертий починається за схемою Чмихова – це 2015 рік. Там плюс-мінус можуть бути 10–20 років, але це дата – початок ХХІ століття, від якої треба відштовхуватися, і до цього треба готуватися. Таких розвилок є 10 на цьому шляху, починаючи з 1147 року, – це перша розвилка, потім – 1169-й, потім – 1237-й, 1399-й, а на третьому зсуві це вже пішов 1618-й, 1648-й, 1708-й, 1789-й, 1914-й, 1939-й. На кожній цій розвилці у нас відбулося зіткнення з тим, що називаємо Москвою", – пояснює співавтор.
Далі розглянули ті розвилки під таким кутом зору, де було недопрацьовано в певному історичному періоді чи де українці програвали.
"Тоді кинули пасіонарний момент, тих людей, які очолювали, які могли своєю волею, енергією змістити рух історичного поїзда в нашу сторону. І придумали їм дуже гарний текст, підібрали біографію і їх дуже оригінально поназивали. Причому тут були не тільки українці, ми так дивилися, хто зараз в нас тут є в друзях і допомагає нам (країни – друзі України під час великої війни, – ред.). Це й литовці, татари, французи, поляки – вони тут цікаво описані. Саме під цим кутом одразу витягли і суб’єктивний-біографічний момент, й об’єктивний момент. І все це є, і написано дуже нестандартно", – зауважує Білоусько.
Книгу рекомендують для навчального процесу
Автори зосередилися також на живописі, оскільки до середини ХІХ століття ніяких фотографій не було, а люди на історичні теми малювали.
"Тож у нас тут є блок карт і блок ілюстрацій. Зокрема, карти робили вручну тривалий час, самостійно й прискіпливо підбирали ілюстрації. І загалом цю книгу можна тепер використовувати і в навчальному процесі, її рекомендували в Департаменті освіти. Видання перевіряли та дивилися вчителі, були дуже задоволені такою постановкою питань в історичному розрізі", – каже історик.
Це була така ідея для допомоги військовослужбовцям видати якийсь посібник з жартами у вигляді історії України, але через персоналії, додав ще один творець проєкту Тарас Пустовіт.
"Дуже близькі персоналії від давнини і до сьогодні – Шевченко, ті діячі української революції, і в книзі не тільки суха інформація, але дуже класно розставлені акценти. Ти читаєш про січових стрільців, знаходиш інформацію і про "Червону калину" (пісня, – ред.), інші моменти, які надзвичайно важливі для сучасної молоді", – розповідає Пустовіт.
Водночас констатує: молодь в загальному чує і знає прізвища, постаті. А в книзі надзвичайно добре висвітлена роль історичних персонажів і їхнє значення.
"У період української революції, до прикладу, озвучу, яка тематика представлена: Герої Крут, чорні запорожці, Холодний Яр, українець, який назвав москалів ворогами українського народу і звелів прогнати їх з України, – Микола Міхновський, українець, зраджений Московією, – Нестор Махно, українець, який не піддався Москві, – Симон Петлюра. Багато осіб, про яких наша молодь повинна знати, тим більше сьогодні, коли йде така гібридна війна за всіма напрямками, коли окупанти намагаються знівелювати наших героїв і перекрутити нашу історію. Вважаю, для всіх ця книга може стати корисною і тим більше для учнів та студентів, які вчаться в такому форматі", – додає історик.
Кому присвячена книга?
Автори уточнюють про не менш корисну інформацію, яка є в додатку.
"Дуже довго працювали над тим, щоб визначити військові одиниці, які названі на честь наших героїв. Вишукували інформацію й укази президентів, якими надали почесні звання. Це була дуже кропітка робота в цьому плані. Ми знаходили різні пісні перемоги, "Національний гімн", "Нас весна не там зустріла", – каже Пустовіт.
Едуард Фісун разом з тим пояснює, що перше видання на 200 сторінок відразу "розлетілося".
"Звідусіль нас питали: а де, а де можна ще взяти? І тоді вже друге – на 400 сторінок – ми розширили. І видали за свої кошти. Виникла така ситуація, коли люди зверталися, а ніякої допомоги ми ні від кого не чекали. А не виконати місію і не надіслати тим же друзям-військовим не могли. Потім була зустріч з чиновниками, які запропонували зробити не "захалявну", а велику ілюстровану книгу з картами. І ми зробили. Однак попит все ж тримається на маленькі книжечки", – констатує Фісун.
Додамо
Книгу автори доповнюють, адже повномасштабна війна триває. У планах – розширити тираж.
До того ж в розробці істориків ще один великий проєкт – збір імен воїнів, які загинули в боротьбі за перемогу України для книги-пам'яті.
