Оригінал статті на сайті Politico. Переклад і скорочення UWN.
Джек Хенік роками відкрито допомагав путінському олігарху Костянтину Малофєєву, який перебуває під санкціями США з 2014 року, створити прокремлівську телевізійну імперію, що викликало підозри в тому, що американець порушує закони Сполучених Штатів. І все ж протягом більшої частини останнього десятиліття Міністерство юстиції, схоже, не вважало колишнього співробітника Fox News надто важливою мішенню, щоб пред'явити йому обвинувачення.
Але удача Хеніка і багатьох інших людей, підозрюваних протягом багатьох років у порушенні санкцій США, почала змінюватися восени 2021-го.
Коли Володимир Путін готував свої війська до повномасштабного вторгнення в Україну, Сполучені Штати таємно висунули Хеніку обвинувачення. За кілька тижнів до того, як російські ракети обрушилися на Україну 24 лютого 2022 року, офіційні особи США непомітно заарештували Хеніка у Великій Британії. 2 березня 2022 року Міністерство юстиції представило свою головну зброю для забезпечення дотримання санкцій США щодо Росії: оперативну групу KleptoCapture. Уже наступного дня департамент публічно оголосив, що Хеніку висунуто обвинувачення. Потім через місяць відомство урочисто хвалилося, що обвинувачення також висунуто Малофєєву, який нібито найняв Хеніка.
Час явно було обрано спеціально, щоб послати сигнал про те, що США посилюють підхід до тих, хто допомагав Росії вторгнутися в Україну. Але це також посилило питання, яке звучало в устах багатьох критиків: чому Сполучені Штати не притягнули до відповідальності цих людей багато років тому? Зрештою, Росія вже зіткнулася з санкціями США, запровадженими після того, як вона вперше напала й окупувала український Крим та інші регіони 2014 року. Критики стверджують, що якби було порушено більше справ, Путін, можливо, не став би проводити повномасштабне вторгнення у 2022 році.
Тривалий час існувала ціла психологія умиротворення
Politico дослідило сотні сторінок судових записів, інших матеріалів, а також провело розмови з більш ніж десятком колишніх американських посадовців, дотичних до питань національної безпеки та органів правопорядку. Висновки дослідження свідчать про те, що, хоча Вашингтон з 2014 року запровадив кілька раундів санкцій проти Росії через її вторгнення в Україну, Міністерство юстиції за адміністрацій Обами і Трампа не дуже уважно стежило за їх виконанням.
Politico знайшло лише 14 кримінальних справ з січня 2014 року по лютий 2022-го, і деякі з цих справ мали лише дотичне відношення до України, якщо взагалі мали, і були пов'язані з порушеннями експортного контролю та іншими злочинами до вторгнення 2014 року. Насправді, коли у березні 2022-го було оприлюднено обвинувальний висновок щодо Хеніка, Мін'юст назвав його "першим в історії кримінальним звинуваченням у порушенні санкцій США, що виникли внаслідок підриву Росією демократичних процесів та інститутів в Україні у 2014 році".
Кількість таких кримінальних переслідувань у Сполучених Штатах різко зросла за кілька місяців після повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року. Прокурори подали щонайменше 18 справ з обвинувальними актами або звинуваченнями, спрямованими проти щонайменше 39 осіб. Ці справи часто будуються на правопорушеннях підозрюваних, які мали місце за кілька років до цього, а це означає, що вони потенційно могли б бути притягнуті до відповідальності раніше.
Висновки дослідження фактично підтримують критиків, які стверджують, що Вашингтон і Захід загалом занадто довго були поблажливими до Росії, особливо коли йшлося про Україну. Такі критики, серед яких є російські дисиденти та українські активісти, кажуть, що Америка, зокрема, повинна була частіше і швидше запроваджувати і застосовувати жорсткіші санкції та інші покарання після початкового вторгнення в Україну 2014 року.
"Тривалий час існувала ціла психологія умиротворення", – вважає Білл Браудер, британський фінансист, який мав проблеми з Путіним і тривалий час виступав за жорсткіший підхід США до Кремля. "Для будь-кого, хто був знайомий із ситуацією, очевидно, що Путін, можливо, на 95 відсотків несе відповідальність за вторгнення в Україну, але ми на 5 відсотків несли відповідальність за те, що нічого не зробили до цього моменту".
Захисники Міністерства юстиції відкидають ідею про те, що американські судові переслідування могли б перешкодити довгостроковій одержимості Путіна приєднати Україну до Росії. Вони вказують на кілька потенційних причин, чому міністерство не притягнуло до відповідальності Хеніка та інших раніше: від того, що такі розслідування потребують часу і повинні відповідати високим стандартам, до аргументу, що лише у 2018 році на тлі скандалу через втручання Росії в американські вибори Сполучені Штати справді почали націлювати санкції на росіян, які мають значний вплив на американську фінансову та правову систему.
Насамперед колишні американські прокурори заявили, що їм заважала відсутність співпраці з боку інших країн, навіть союзників, як-от Велика Британія, коли вони хотіли переслідувати порушників санкцій.
Втім, як вважає Ден Фрід, американський дипломат у відставці, який також був координатором Державного департаменту з питань політики санкцій, Мінюст часів Обами не вважав за необхідне рвати землю у цьому питанні: "Вони не бачили себе в центрі цих зусиль в Україні. Це не було їхньою справою". Багато інших колишніх американських посадовців теж вважають, що до минулого року це не було пріоритетом для Міністерства юстиції та президентів, яким воно служило. А Дональд Трамп і зовсім симпатизував Путіну.
Відібрали дві яхти та п'ять літаків
Коли восени 2021 року Путін відправив війська до кордону РФ з Україною, Джо Байден і його посланці попередили, що Сполучені Штати різко розширять санкції, експортний контроль та інші покарання проти Росії. Американські союзники, особливо в Європі, дали схожі обіцянки.
Виконання обіцянки Байдена, даної Путіну, призвело до сутички в багатьох американських відомствах і департаментах, більшість з яких хотіли продемонструвати свою затребуваність у тому, що раптово стало зовнішньополітичним пріоритетом адміністрації.
За словами колишнього високопоставленого співробітника Мін’юсту, у відомстві проаналізували всі наявні справи, пов'язані з Росією, визначили, яким із них слід приділити більше уваги і ресурсів, щоб вони могли швидше просуватися у правовій системі. Посадовці також вирішили реорганізувати структури департаменту, щоб такі справи мали більший пріоритет, в результаті чого було створено оперативну групу KleptoCapture.
"Ми не залишимо жодного каменю на шляху до розслідування, арешту та судового переслідування тих, чиї злочинні дії дозволяють російському уряду продовжувати цю несправедливу війну", – заявляв генеральний прокурор США Меррік Гарланд з нагоди початку роботи групи KleptoCapture.
Робоча група потрапила на перші шпальти газет завдяки конфіскації активів російських олігархів та інших суб'єктів, вилучивши щонайменше дві яхти, отримавши ордери на арешт як мінімум п'яти літаків і подавши цивільні позови, щоб заволодіти щонайменше шістьма об'єктами нерухомого майна.
Але коли справа дійшла до новітніх санкцій та експортного контролю, запроваджених у 2022 році, робоча група або інші підрозділи департаменту небагато могли негайно зробити для кримінального переслідування. Після запровадження таких заходів можуть минути місяці, перш ніж люди спробують їх обійти, і ще більше часу може знадобитися для того, щоб порушити кримінальну справу проти цих осіб.
Натомість останні 13 місяців міністерство переважно розслідувало кримінальні справи, засновані на підозрах у порушенні санкцій, накладених на Росію задовго до 2022 року. Таких було 18.
Наприклад:
– 11 жовтня 2022 року Міністерство юстиції США оприлюднило обвинувальний акт проти Грема Бонем-Картера, громадянина Великої Британії, який, як стверджується, керував об'єктами нерухомості та виконував інші функції для російського олігарха Олега Дерипаски щонайменше з 2003 року. Прокурори стверджують, що Бонем-Картер продовжував працювати на Дерипаску навіть після того, як Сполучені Штати запровадили санкції проти олігарха у 2018 році, в тому числі допомагав йому їх уникнути. Серед іншого, вони стверджують, що Бонем-Картер "брав участь у незаконних транзакціях на суму понад 1 мільйон доларів для фінансування об'єктів нерухомості у США в інтересах Дерипаски". В обвинувальному висновку йдеться про те, що Бонем-Картер неодноразово зазначав в електронних листах, що російський олігарх потрапив під санкції і що це ускладнює його роботу.
– В обвинувальному акті, оприлюдненому 14 квітня 2022 року, російський законодавець Олександр Бабаков і двоє його співробітників звинувачуються у змові з метою ухилення від санкцій Сполучених Штатів для просування кампанії впливу, яка, серед іншого, сприяла досягненню російських цілей в Україні. За даними Міністерства юстиції, незаконна діяльність відбувалася з 2012-го по 2017 рік. Вона включала пропозицію члена Конгресу США "безкоштовної поїздки на пов'язану з Бабаковим конференцію в Ялті в контрольованому Росією Криму як послугу на користь так званого "прем'єр-міністра Криму", – йдеться в оголошенні департаменту про обвинувальний висновок. Американський законодавець, ім'я якого не називається, не погодився з обвинуваченням. Вважається, що троє підозрюваних у цій справі перебувають в Росії.
– Одна з найновіших справ департаменту, оприлюднена цьогоріч, стосується ймовірного соратника Віктора Вексельберга – російського олігарха, який вперше потрапив під санкції у 2018 році в рамках боротьби Сполучених Штатів з низкою видів діяльності Кремля, які США вважають зловмисними. Згідно з обвинувальним актом, оприлюдненим 7 лютого, Володимира Воронченка звинувачують у використанні підставних компаній для оплати послуг з утримання об'єктів нерухомості у Сполучених Штатах, що належать Вексельбергу, і спробі продати два з них. За даними Міністерства юстиції, в рамках цієї схеми в період з червня 2018-го по березень 2022 року було здійснено близько 25 банківських переказів на загальну суму близько 4 мільйонів доларів.
Як і багато інших осіб, проти яких за останні 13 місяців було висунуто низку обвинувачень, Воронченко, громадянин Росії, який має посвідку на постійне проживання в США, перебуває поза межами досяжності. Після того, як у травні 2022 року федеральні агенти вручили йому повістку до Великого журі, він покинув Сполучені Штати і врешті-решт приземлився в Москві, згідно із заявами Міністерства юстиції.
* * *
У публічних коментарях представники Міністерства юстиції наголосили, що відсутність міжнародної співпраці в минулому була головною перешкодою для розслідування багатьох справ.
Втім, невідомо, чи до 2022 року Міністерство юстиції або Білий дім чинили достатній тиск на інші країни, щоб спонукати їх до співпраці. І у багатьох справах, пов'язаних з Україною, незрозуміло, чому США не висунули звинувачення людям, які не перебували під вартою, принаймні для того, щоб послати сигнал.
