Поточна війна з країною-агресором Росією може закінчитися "дуже раптово". А от позиція України незмінна – жодних умов щодо територій, незалежності та суверенітету. Про це заявив керівник Офісу президента України Андрій Єрмак в інтерв'ю Наталії Мосейчук.
Розповідаємо головні тези глави Офісу президента.
Війна може закінчитися дуже раптово
Зараз важко сказати, коли точно закінчиться війна в Україні. Однак, якщо порівнювати із забігом на 100 метрів, 70 метрів наші ЗСУ вже подолали, зауважив Єрмак і додав, що війна може закінчитися раптово.
"Сказати так, я думаю, ніхто не знає, коли закінчиться війна, але вона може закінчитися дуже раптово. І саме для цього все робиться. Багато факторів впливають на це. Але дуже хотілося б, щоб усе-таки це сталося якомога швидше", – заявив він.
Єрмак також порівняв війну із забігом на 100 метрів.
"Я вважаю, що 70 метрів ми вже пробігли. Але ці останні 30 – вони найважчі. І якщо ти почав бачити себе переможцем, можна все програти", – сказав Єрмак.
Переговори з Росією
Також Єрмак прокоментував інформацію у ЗМІ про те, офіційні особи США і Європи почали обговорювати з Україною тему мирних переговорів з Росією.
"Треба не забувати – в нас триває війна, тому я вірю в факти. Я жодного разу не чув про жодний тиск і навіть пропозиції щодо якихось переговорів. Наші партнери завжди говорять: коли, як і про що говорити – це рішення України, українського народу і керівництва", – запевнив він.
Він також ствердно відповів на запитання, чи це росіяни підкидають таку інформацію західним ЗМІ:
"Я вважаю, що так. Якщо ви подивитесь на офіційні заяви керівництва Росії, то, безумовно, вони про це говорять, вони це не приховують. Але я можу чітко сказати: при цьому президентові жодного "Мінська-3" не буде", – наголосив Єрмак.
Територіальні поступки в обмін на вступ до НАТО
Керівник президентського офісу також запевнив, що варіант вступу України до НАТО в обмін на відмову від звільнення окупованих територій військовим шляхом не розглядається.
"По-перше, це не обговорюється в жодному форматі. Позиція незмінна – жодних умов щодо наших територій, до нашої незалежності, до нашого суверенітету. І ми навіть не чуємо цього від жодного з наших партнерів. Це не є предметом для обговорення. Я вважаю, що це дуже систематично підкидується росіянами з різних джерел", – зазначив глава Офісу президента.
Заміна Залужного
Андрій Єрмак відповів на питання, чи будуть шукати заміну головнокомандувачу Збройних сил Валерію Залужному, адже нині є певні розмови щодо цього.
"Я не чув про це. В мене немає такої інформації", – заявив Єрмак.
Також у нього поцікавилися, чи є єдність між президентом та головнокомандувачем.
"А як може бути по-іншому? У нас є єдина позиція – перемогти в цій війні. Але, безумно, сьогодні іде постійний діалог, постійна робота 24/7. Ми повинні бути ще розумніші, ми повинні бути ще креативніші", – наголосив Єрмак.
Вибори під час війни
Глава Офісу президента сказав, що Україну ніхто не примушує до проведення виборів під час війни. Натомість українській владі ставлять запитання, аби дізнатися ставлення до проведення виборів.
Відтак, Єрмак нагадав слова Зеленського про те, що він "не тримається за владу" і готовий до виборів у будь-який законом закріплений час, але є чотири питання. Насамперед вибори мають бути визнані світом як демократичні. Також президенту важливо, аби кожен військовий мав право і можливість проголосувати.
Далі, за його словами, для глави держави важливо, щоб кожна людина, яка виїхала, мала можливість проголосувати. Четверте – Зеленський не хоче використовувати фінанси країни на вибори, бо гроші потрібні для перемоги.
"Якщо сьогодні наші партнери прийдуть і скажуть, що готові допомогти вирішити всі ці чотири питання, влада в особі президента, вона готова..." – заявив Єрмак, зазначивши, що це можливо тільки у передбаченому Конституцією форматі.
Голова ОПУ запевнив, що сам про вибори не думає, а "всі думки тількі про те, як перемогти".
Нагадаємо, кілька днів тому вийшла стаття головнокомандувача Збройних сил України Валерія Залужного для Economist. Там серед іншого він зазначає, що ситуація на фронті зайшла у глухий кут, коли жодна зі сторін не може просуватися, бо однаково технологічно оснащені. Йому це нагадує події Першої світової війни. А для того, щоб вийти з глухого кута, потрібен величезний технологічний стрибок.
