У Польщі вранці 15 жовтня розпочалося голосування на парламентських виборах. Розповідаємо, що відомо про фаворитів і як вони ставляться до України.
Виборчі дільниці в країні відкрилися за місцевим часом о 07:00 і закриються о 21:00. Полякам належить обрати 460 депутатів і 100 сенаторів на чотирирічний термін.
Згідно з останніми даними, на виборах до парламенту Польщі лідирує консервативна партія "Право і справедливість" (ПіС), головою якої є Ярослав Качинський. При владі партія перебуває з 2015 року.
Зазначимо, що президент Польщі Анджей Дуда є висуванцем ПіС.
За даними різних опитувань, ця партія має від 31 до 37% підтримки громадян.
Конкуренцію ПіС становить центристська "Громадянська коаліція" (ГК), яку очолює експрем'єр та ексголова Європейської ради Дональд Туск. Рейтинг цієї політичної сили оцінюється в середньому в 30%.
Крім того, у виборах беруть участь партії "Третій шлях" і "Лівиця". Вони є опозиційними і в рамках коаліції можуть створити більшість у новому Сеймі.
У "Громадянській коаліції" йшли на вибори з гаслами про бажання поліпшити відносини з Брюсселем, збільшити доходи та інвестиції в освіту й охорону здоров'я.
У Польщі проходить референдум
Крім виборів поляки проводять референдум із чотирьох питань:
- продаж державного майна іноземцям;
- підвищення пенсійного віку;
- стіна на кордоні Польщі та Білорусі;
- допуск нелегальних іммігрантів із Близького Сходу та Африки.
Чого чекати Україні після польських виборів
Насамперед позитивом для Києва стане те, що вибори у сусідів завершуватимуться. Саме передвиборчий фактор останнім часом навів багато галасу на тему відносин України та Польщі.
Також фактом залишається те, що повернення до гарних стосунків можна очікувати як у разі перемоги проєвропейської опозиції, так і у варіанті збереження при владі ПіС.
Єдина політична сила, яка може ускладнити відносини між Україною та Польщею - "Конфедерація". Однак для початку ця політсила має набрати поріг голосів, а потім вступити в коаліцію опозиції, що вважається малоймовірним.
Нагадаємо, що відносини між Україною та Польщею похитнулися на тлі питання поставок українського зерна. Варшава відмовилася надавати свою територію для транзиту, оскільки хоче захистити своїх фермерів.
Після чого Київ кілька разів дорікав Польщі в тому, що під час війни вона повинна допомагати своєму союзнику. Зокрема, про цю проблему висловлювався президент України Володимир Зеленський.
У відповідь Міністерство закордонних справ Польщі викликало посла України і висловило "рішучий протест" заявам українського лідера.
Через кілька тижнів суперечок президент Польщі Анджей Дуда повідомив, що Варшава нарешті підготувала транзитні коридори для постачання зерна з України.