У червні 2023 року підвищення тарифів на електроенергію для населення стало домінуючим чинником зростання споживчих цін на 0,8% за місяць. Водночас ключовою противагою зростання стала сезонність. Про це йдеться в огляді інфляції Мінекономіки за червень 2023 року.
Зазначається, що в умовах збереження під час війни стриманого попиту, достатнього забезпечення пропозиції за більшістю основних продуктів харчування та відносно стабільного рівня обмінного курсу гривні, динаміка цін за переважною кількістю позицій у структурі споживання зберігала тренд на уповільнення зростання, що й підтвердилося уповільненням річних показників – 12,8% у червні (15,3% місяцем раніше).
Як уточнили у Мінекономіки, оцінка перспектив щодо динаміки споживчих цін суттєво не змінилася порівняно з попередньою.
"Попри чергові воєнні шоки, що найбільше чинять тиск на пропозицію за відносно незмінного попиту, керованість та передбачуваність процесів забезпечення споживчого ринку як з боку держави, так і з боку бізнесу, який швидко підлаштовується під зміни в економіці, формує відносну стабільність, що мінімізує тиск на споживчий ринок і на ціни. Відтак варто очікувати збереження тренду на поступове зниження річного темпу інфляції, незважаючи на її певну волатильність щомісяця", – йдеться в огляді.
Інфляційні чинники:
- підвищення тарифів на електроенергію для населення на 69,7% (до 2,64 грн/кВт-год) призвело до того, що загальний рівень цін за групою "Житло, вода, електроенергія, газ та інші види палива" підвищився на 11,9% (внесок до загальної споживчої інфляції – 1 в.п.);
- підвищення тарифів на місцевий телефонний зв'язок – на 13,8%;
- підвищення вартості перевезень залізничним транспортом – на 3,1%;
- посилення витратності, у т.ч., ймовірно, і з огляду на червневі терористичні дії з боку окупантів – підрив Каховської ГЕС, подальше блокування "зернової ініціативи", що погіршило ситуацію, особливо на півдні країни, і негативно вплинуло на виробничу діяльність низки підприємств. Крім того, підтримує значний рівень витрат і збереження
високої вартості кредитування, що обмежує можливості бізнесу, оскільки через посилення стандартів під час війни
(вищі процентні ставки, жорсткіші заставні вимоги та менші строки кредитів) поточне кредитування наразі підтримується переважно за допомогою Державної програми "Доступні кредити 5–7–9%"; - дисбаланс попиту та пропозиції на окремих сегментах ринку, зокрема на ринку м’яса та м'ясопродуктів, що зумовило нарощування імпорту при скороченні експорту і, відповідно, позначилося на вищих темпах зростання цін. Так, свіжа, охолоджена, заморожена свинина подорожчала на 3,8% (на 3,4% у попередньому місяці); свіжа, охолоджена,
заморожена яловичина і телятина – на 2,3% (на 1,4% відповідно) тощо; - постійний ризик шоків поточної ситуації та перманентна невизначеність щодо найближчого розвитку подій.
Додається, що відсутність значних шоків попиту та пропозиції, ґрунтоване передусім на керованості та передбачуваності процесів забезпечення споживчого ринку як з боку держави, так і з боку бізнесу, створює підстави очікувати збереження наявного тренду на поступове зниження річного темпу інфляції.
Втім, упродовж війни завжди зберігатимуться поточні ризики, одними з яких як більш наочні, можна вважати зростання вартості сировини та збільшення витратності виробництва в цілому. Але прояв цих ризиків не є загрозливою і незворотною умовою інфляційного прискорення.
