Ілюстративне фото
Згідно з новим законопроєктом №10449 про мобілізацію, можуть арештовувати рахунки ухилянтів і тих українців, які виїхали за кордон.
У документі зазначається, що особливості ведення військового обліку громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном, визначаються Кабінетом міністрів.
Громадяни України, які були зняті з військового обліку у зв’язку із вибуттям за межі України на строк більше ніж три місяці, зобов’язані протягом 30 днів з дня набрання чинності постанови КМУ, що визначає особливості ведення військового обліку громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном, стати на військовий облік громадян України. Під час дії воєнного стану такі громадяни мають право на безперешкодний в’їзд-виїзд з України.
Громадяни України, які вже перебувають на військовому обліку, зобов’язані протягом 60 днів з дня опублікування нового закону уточнити адресу проживання, номери засобів зв’язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші військово-облікові дані.
У разі перебування за кордоном – шляхом повідомлення на офіційну електронну адресу або на офіційний номер телефону, які зазначені на офіційному сайті ТЦК за місцем перебування на військовому обліку.
Вони можуть також це зробити незалежно від місця перебування – в електронному кабінеті призовника, військовозобов’язаного, резервіста без прибуття до ТЦК.
В якому випадку накладуть арешт
У разі ж невиконання обов’язків, передбачених новою ч. 3 ст. 22 Закону про мобілізацію, зокрема нез’явлення до ТЦК за повісткою або ж неуточнення ним своїх даних та за умови відсутності можливості Нацполіцією здійснити адміністративне затримання та доставлення до ТЦК, керівник ТЦК протягом п'яти днів надсилає громадянину в електронній формі (до електронного кабінету призовника, військовозобов’язаного, резервіста) або в паперовій формі засобами поштового зв’язку вимогу про виконання обов’язку.
Врученням вимоги ТЦК буде вважатися зокрема отримання ТЦК повідомлення про доставлення вимоги до електронного кабінету, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати вимогу чи відмітки про неможливість вручення вимоги особі з інших причин за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою ТЦК.
А також – день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про неможливість вручення вимоги особі з інших причин за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила ТЦК іншої адреси.
Отже, якщо пошта проставила відмітку про неможливість вручення вимоги особі з інших причин за будь-якою відомою адресою (наприклад, за адресою старої реєстрації), то вимога вважається врученою.
Надалі у громадянина з’являється 10 днів, аби з’явитися до ТЦК або ж закордонної дипломатичної установи України, якщо громадянин знаходиться за кордоном.
Якщо протягом 10 днів він цього не зробить, то ТЦК звертається до суду за тимчасовим обмеженням у праві виїзду за межі України; у праві керування транспортними засобами або ж за накладенням арешту на кошти та інші цінності фізичної особи, що знаходяться на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг або на електронні гроші, що зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах.
Згодом цю вимогу ТЦК може відкликати, якщо громадянин з’явився до ТЦК або до закордонної дипломатичної установи України (якщо громадянин знаходиться за кордоном).
У разі добровільного виконання ТЦК надсилає органу Державної виконавчої служби повідомлення про відкликання вимоги та/або видає громадянину довідку про виконання ним обов’язку, зазначеного у вимозі, або про прибуття громадянина до ТЦК, керівник якого видав вимогу або закордонної дипломатичної установи України, якщо громадянин знаходиться за кордоном.
Обмеження на вчинення консульських дій
Законопроєкт передбачає обмеження на вчинення консульських дій для ухилянтів.
Змінами визначено, що вчинення консульських дій у закордонних дипломатичних установах України за заявами громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, які є призовниками, військовозобов’язаними або резервістами, здійснюється за умови наявності у вказаних осіб військово-облікових документів.
Дійсність військово-облікових документів перевіряється консульською посадовою особою закордонної дипломатичної установи.
Виключенням є оформлення посвідчення особи на повернення в Україну; вчинення консульських дій щодо дітей громадянина України, другий з батьків яких є іноземцем або особою без громадянства; вчинення нотаріальних дій з питань оформлення спадщини; вчинення дій за заявами громадян України, які перебувають під арештом, затримані чи позбавлені волі за кордоном.
Крім того, оформлення паспорта громадянина України та паспорта громадянина України для виїзду за кордон розміщеним за межами України відокремленим підрозділом (філією, представництвом) державного підприємства, що належить до сфери управління Державної міграційної служби, громадянам України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, які є призовниками, військовозобов’язаними або резервістами, здійснюється за умови наявності у вказаних осіб військово-облікових документів.
Крім того, документ запроваджує у законодавство норми, які й так фактично вже працюють.
Зокрема при перетині кордону громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, які перебувають на військовому обліку або виключені з нього, зобов'язані додатково пред'явити військово-обліковий документ з позначкою про взяття на військовий облік або виключення з військового обліку.
Безпосередньо у законі тепер закріплюється, що право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежене під час воєнного стану. Обмеження може встановлюватись рішенням Кабінету міністрів або військовим командуванням відповідно до указу президента про введення воєнного стану.
Нагадаємо
Ввечері 30 січня до Верховної Ради був внесений урядовий законопроєкт, в якому оновлено певні заходи щодо мобілізації, військової служби та військового обліку.
Проєкт закону, зокрема, передбачає удосконалення процедури військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів та зміну призовного віку з 27 до 25 років.
Також він виключає право на відстрочку від призову держслужбовців. Це стосується працівників БЕБ, ДБР Державної виконавчої служби, Нацполіції, Національного антикорупційного бюро, прокуратури та Служби судової охорони та патронатної служби.
А також скасовує строкову службу.
Передбачається, що закон набере чинності через один місяць з дня, наступного за днем його опублікування, крім деяких його положень, які набирають чинності через вісім місяців з дня, наступного за днем його опублікування.
Член парламентського Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки, нардеп від "Слуги народу" Олександр Федієнко вважає, що Рада ухвалить новий законопроєкт про мобілізацію не раніше березня.
