Група китайських вчених розробила візуалізаційний біомаркер (imaging biomarker) для хвороби Паркінсона, який дозволить надійно діагностувати недуг на ранній стадії, а також вимірювати результати клінічних випробувань терапії для його лікування. Про це повідомляє CGTN.
Автори дослідження зазначили, що головними науковими проблемами в їхньому дослідженні нейродегенеративних захворювань, до яких відноситься і хвороба Паркінсона, були рання діагностика та пошук засобів для затримки й навіть запобігання їх розвитку.
Що таке хвороба Паркінсона?
Хвороба Паркінсона, або тремтливий параліч — повільно прогресуюче хронічне неврологічне захворювання, притаманне особам літнього віку, особливо тим, що хронічно отримували травми центральної нервової системи (ЦНС) (парашутисти, військовослужбовці військ особливого призначення, люди, що активно практикували контактні види спорту, зокрема боксери). Належить до дегенеративних захворювань екстрапірамідної моторної системи. Хворобу спричинює прогресуюче руйнування і загибель нейронів, що виробляють нейромедіатор дофамін, — насамперед у чорній субстанції, а також і в інших відділах центральної нервової системи. Недостатнє вироблення дофаміну веде до активного впливу базальних гангліїв на кору головного мозку.
Основними ознаками є:
- м'язова ригідність;
- гіпокінезія;
- тремор;
- постуральна нестійкість.
Сучасна медицина поки що не може вилікувати захворювання або сповільнити його прогресування (етіологічна або патогенетична терапія), однак наявні методи консервативного та оперативного лікування дозволяють значно покращити якість життя хворих.
Хвороба Паркінсона характеризується накопиченням агрегатів α-синуклеїну в тільцях Леві (α-synuclein aggregates into Lewy bodies, LB).
Однак для діагностики Паркінсона на ранніх стадіях маркерів для LB не вистачає, через що встановлення діагнозу цього важкого недугу в основному залежить від спостереження клінічних симптомів і виявляє хворобу на пізніх стадіях.
У чому суть біомаркера?
Дослідницька група розробила низькомолекулярну сполуку з високою селективністю щодо LB, яка може забезпечити об’єктивну основу для ранньої діагностики Паркінсона і матиме велике наукове та клінічне значення для уповільнення чи запобігання розвитку хвороби.
