Ілюстративне фото
Посівні площі в Україні скоротилися на 25–30%, рівень українського експорту суттєво падатиме. Про це в ефірі UWN заявив керівник аналітичного напряму в мережі захисту національних інтересів "АНТС" Ілля Несходовський.
Експерт зазначає, що Україна не може експортувати більше зернових культур, тому що їхній загальний обсяг зменшується. Водночас темпи зменшення споживання зерна всередині країни є меншими, ніж темпи зменшення посівних площ.
"В нас на сьогодні зменшення посівних площ близько 25–30 відсотків, плюс ще незрозуміла ситуація на окупованих територіях, чи взагалі там щось буде. Якщо там будуть вестися бойові дії, чим вони закінчаться, які негативні наслідки від цього будуть. Тому в цьому контексті це не означає, що ми можемо наростити експорт за рахунок того, що у нас просто буде менше споживання всередині країни, – це не так. Експорт так само буде падати і доволі-таки суттєво", – вважає Несходовський.
Аналітик наголосив, що минулорічна й цьогорічна посівні можуть повністю забезпечити Україну всім необхідним збіжжям, зерном і іншими культурами. Водночас нестача зерна на експорт ставить серйозні ризики для країни.
"Я нагадаю, що аграрна продукція займала перше місце в нашому експортному потенціалі. В гіршому випадку це означає – подальша девальвація, зростання цін, погіршення умов всередині країни, макроекономічна нестабільність і тоді говорити про те, що Україна буде мати можливість певного етапу відновлення – викликає дуже великі сумніви. Тому, звичайно, нам необхідно працювати як і з нашими західними партнерами, з якими у нас сухопутні шляхи для того, щоб забезпечити як безперебійне перевезення зерна через їхню територію в інші країни, так і, відповідно, забезпечити роботу "зернового коридору", – наголошує експерт.
Російська блокада
Нагадаємо, 13 березня Росія заявила, що погодила продовження своєї частини "зернової угоди" лише на 60 днів, а не на 120, як передбачено в угоді 2022 року.
"Російська сторона, відзначаючи пакетний характер запропонованих генсекретарем ООН Антоніу Гутеррешем стамбульських домовленостей, не заперечує проти чергового продовження Чорноморської ініціативи після закінчення другого терміну 18 березня, але тільки на 60 днів", – заявив тоді заступник глави МЗС РФ Сергій Вершинін.
Після цього Росія неодноразово блокувала роботу "зернового коридору". Останнє таке блокування відбулось 8 травня. РФ відмовилась реєструвати судна на вхід та проводити їх інспекції. На інспекцію в територіальних водах Туреччини очікували 90 суден, з яких 62 – це кораблі, які йдуть під завантаження.
Позиція України
Україна виступила категорично проти такої ініціативи Росії щодо продовження "зернової угоди" лише на 60 днів. Міністр інфраструктури Олександр Кубраков написав у Twitter, що це не відповідає угоді РФ з Туреччиною та ООН.
"Угода про Чорноморську зернову ініціативу передбачає продовження як мінімум на 120 днів, тому позиція Росії про продовження угоди лише на 60 днів суперечить документу, підписаному Туреччиною та ООН", – уточнив він.
Про "зернову ініціативу"
Угоду про безпечне вивезення зерна через Чорне море Україна підписала з Туреччиною та ООН у липні 2022 року. Дзеркальну угоду з Організацією Об'єднаних Націй і Туреччиною підписала Росія. Між собою Україна та РФ не підписували домовленостей.
Термін угоди визначили на 120 днів із дня підписання – тобто до листопада, потім продовжили ще на 120 днів.
Крім того, 26 листопада президент Володимир Зеленський оголосив про початок програми Grain from Ukraine ("Зерно з України"). Її метою стане забезпечення зерном бідних країн Азії та Африки.
Станом на кінець січня Україна вже відправила 675 суден із вантажем в 18,4 млн тонн. Частка Африки становить 2,3 млн тонн, Азії – 5,1 млн тонн, Європи – 7,5 млн тонн, Близького Сходу – 3,4 млн тонн.
