На Тернопільщині на території нині вже неіснуючого села Пужники після чотирьох місяців пошуків польські та українські фахівці знайшли останки поляків, які загинули у 1945 році на території України. Тепер Польща звернулась до України з проханням передати останки. Про це повідомив міністр канцелярії Ради міністрів Польщі Міхал Дворчик у соцмережі X.
Останки виявили польські та українські фахівці після чотирьох місяців пошуків. За словами Дворчика, ці громадяни були "жертвами українських націоналістів", яких у 1945 році поховали у братській могилі.
W byłej miejscowości Puźniki (rejon Czortków, obwód Tarnopolski na Ukrainie) specjaliści polscy i ukraińscy, po czterech miesiącach trudnych poszukiwań szczątków Polaków, ofiar ukraińskich nacjonalistów, odnaleźli zbiorowy dół, w którym w 1945 r. złożono ciała pomordowanych… pic.twitter.com/xDtKYzlaVA
— Michał Dworczyk (@michaldworczyk) October 27, 2023
"Згідно з чинним законодавством, було подано запит до відповідних органів української влади про дозвіл на ексгумацію, проведення досліджень та гідне поховання", – зазначив він.
За словами міністра, пошукові роботи проводили фахівці (археологи, антропологи) Польської генетичної бази жертв тоталітаризму – Поморського медичного університету, представник Інституту національної пам’яті, українські археологи та польські волонтери фундації "Свобода і демократія", а також Асоціації скаутського руху Польщі.
У липні цього року місце пошуків на Тернопільщині відвідав прем'єр-міністр Матеуш Моравецький.
Волинська трагедія: що відомо?
Волинська трагедія – це масові вбивства польського та українського населення, які здійснювала Українська повстанська армія з одного боку та Армія Крайова – з іншого, а також представники польського та українського цивільного населення. Її пік стався 11 липня 1943 року, коли у селі Павлівка Волинської області у місцевому костелі вбили близько 200 поляків.
Офіційно польська історіографія називає ці події "Волинською різаниною". У липні 2016 року польський Сейм прийняв резолюцію, в якій визнав Волинську трагедію геноцидом, "здійсненим українськими націоналістами щодо поляків". При цьому між українськими та польськими істориками точаться дискусії щодо мети, яку ставили перед собою організатори, хто саме винен та скільки людей загинуло. Також історики не можуть дійти згоди, як саме розглядати трагедію: у комплексі тогочасних польсько-українських взаємин чи як окрему історичну подію.
Нині Волинська трагедія є однією з найбільш суперечливих тем в українсько-польських відносинах. Погляди Києва і Варшави на причини, відповідальність і кількість жертв з обох сторін мають певні відмінності.
Також тему Волинської трагедії активно використовує російська пропаганда, аби посварити Україну і Польщу.
Як повідомляє "Європейська правда", президент Анджей Дуда у серпні заявляв, що для Варшави дуже важливо отримати дозвіл на ексгумацію усіх жертв Волинської трагедії.
Також, за даними опитувань, понад 60% поляків хочуть, щоб Україна дозволила необмежену ексгумацію жертв Волинської трагедії.
