Уповноважений з прав людини Дмитро Лубінець заявляє, що 15 вихованців однієї зі спецшкіл Миколаївщини, які були депортовані до РФ, вже перебувають в безпеці. Про це він повідомив у Telegram.
"Маю хороші новини стосовно 15-х вихованців КЗ "Новопетрівська спеціальна школа" Снігурівського району Миколаївщини, які були незаконно депортовані до РФ. Нині вони – в безпеці!" – написав омбудсмен у Телеграм-каналі, додавши, що більшість із цих дітей мали статус сиріт і позбавлених батьківського піклування.
При цьому уточнив, що діти перебувають в Грузії.
За даними Лубінця, вихованці спецшколи разом із в.о. директора закладу опинилися в окупації з березня 2022 року, у липні того ж року окупанти примусово перемістили дітей на ТОТ Херсонської області, згодом – в жовтні – депортували їх у місто Анапу (Росія).
За даними української сторони, Росія могла вивезти на свою територію близько 20 тисяч українських дітей. За останніми даними омбудсмена, Україні вже вдалося повернути 385 дітей.
Передісторія
Американка Бетані Вайт удочерила 16-річну українку з Новопетрівської спеціальної школи на Миколаївщині. Однак під час окупації села дітей незаконно вивезли з інтернату в Росію, тому жінці довелося шукати шляхи порятунки не лише своєї названої доньки, а усіх 15-х сиріт.
Жінка познайомилася зі своєю майбутньою донькою Юлею у 2020-му, коли дівчині було 14 років. Саме тоді родина розпочала процес усиновлення, але завершити усі бюрократичні питання вдалося лише 23 лютого 2022 року. Тож початок повномасштабного вторгнення Росії в Україну Юля разом ще із 14 дітьми зустріла у селі Новопетрівка Миколаївської області.
Лінія фронту на півдні України рухалася швидко і вже 24 березня росіяни окупували село. Через часті обстріли Юля з рештою дітей, вихователями та директоркою закладу перейшли жити у підвал. Діти і вихователі призвичаїлися жити у підвалі – їжу готували на вогнищі, а для купання навчилися використовувати невелику кількість води.
Протягом усього часу Бетані дуже хвилювалася за дитину, оскільки у неї не було жодних новин про те, чи взагалі Юля жива.
15 липня до Новопетрівської спеціальної школи підʼїхали озброєні російські військові та сказали, що забирають дітей до іншого місця.
Разом із сиротами поїхала і їхня директорка та опікунка Наталія Луцик, яка й передавала інформацію про місце перебування дітей.
У пропагандистських ЗМІ Росія показала вивезення дітей як евакуацію, проте з Новопетрівки їх перевезли якомога далі від безпечних українських територій. Сиріт поселили у Центр соціально-психологічної реабілітації дітей у селі Степанівка, що в передмісті Херсона. Заклад був порожній, тому що тамтешні вихователі встигли сховати своїх підопічних у далеких родичів.
Увесь цей час Бетані з чоловіком намагалися знайти спосіб порятунку Юлі.
Тож названі батьки Юлі вирішили чекати, поки буде шанс спробувати врятувати з окупації усіх сиріт.
Проте росіяни знову вирішили перемістити дітей. 19 жовтня до дитячого закладу підʼїхав автобус "Газель". Сиротам дали тридцять хвилин, аби зібрати речі та сказали, що вони їдуть на лівий берег Дніпра – в окупований Генічеськ. Однак діти та вихователі вже розуміли, що насправді їх будуть вивозити в Росію.
Згодом стало відомо, що у Росії дітей поселили у дитячому таборі "Жемчужина России" в Анапі. Там діти пробули менш як місяць, вони домовилися між собою не спілкуватися із місцевими вихователями та вчитися окремо.
Менш як за місяць директорці разом з усіма дітьми вдається виїхати з Росії до Грузії. З безпекових причин журналісти "Слідства.Інфо" не розголошують маршрут, яким рухалися діти.
Після дев'яти місяців невідомості, понад місяця бюрократії і 36 годин дороги з американського штату Вайомінг Бетані приїхала у Грузію, щоб зустрітися з донькою Юлею та забрати її до нового дому.
Зараз дівчина вже зі своєю новою родиною в США. Тепер у неї є брати і сестри, з якими Юля проводить вільний час, грає у футбол і подорожує. Родина вже встигла вибратися у спільний похід до водограю.
