Артилерійський розрахунок Володимира працює більше ніж 1,5 року на всій лінії фронту. За цей час хлопці вже зробили і продовжують робити величезний вклад в нашу перемогу, бачили багато, але не втомлюються дивуватися "розуму" ворога. Так, наприклад, при спробі знайти слабке місце в нашій обороні окупанти, завдяки майстерності розрахунку, в якому служить Володимир, за дві доби втратили мінімум 700 осіб особового складу. Боєць детально розповів UWN цю та інші історії.
"За даними нашої розвідки, повинен був бути наступ зі сторони ворога. Ми заїхали на вогневу позицію. В перший день відпрацьовували їхню артилерію та міномети, особо роботи не було. На другий день дали нам ціль – з посадки вийшла група з шести осіб. Ми відпрацювали, з них ніхто не повернувся. Тільки ми відійшли назад, десь через пів години передають, що знову виходить група з шести осіб. Так вони ходили кожні пів години протягом двох діб. В групах було від шести до дев'яти осіб. За нашими підрахунками, ми за дві доби знищили близько 700 осіб особового складу ворога. Особовий склад росіяни не цінять взагалі. Через це вони просто йшли. Уявіть – кут посадки, проїзна дорога через поле, там техніка може їхати, люди ходити. Так вони збиралися в тій посадці, через пів години виходили і на тому ж самому місці ми кожні пів години знищували ворога. У нас так буває, ми працюємо, а по нас – ні. Тому й змогли спокійно працювати", – розповідає Володимир.
Росіяни таким чином шукали слабке місце в нашій обороні. Розрахунок Володимира працював по піхоті, а поряд хлопці за таким самим сценарієм нищили ворожу техніку.
"Так вони себе поводять. Але в обороні вони нас теж сильно дивують. Наша аеророзвідка була в небі, передали, що бачать їхню машину зв’язку, яку вони вирішили поставити біля мінометного розрахунку. Тобто кількома пострілами можна було знищити їхній зв'язок і їхній міномет. Почали працювати ми по міномету, по машині зв’язку і один із наших снарядів попадає в будівлю, бо стояла поряд. А в будівлі нас чекав приємний сюрприз. Там був їхній склад БК. Було дуже гарно", – згадує боєць.
А буває, за словами Володимира, що ворог б’є по них, а вони, з різних причин, не відповідають.
"Росіяни виявили нас на позиції, ми відпрацювали ціль. Мабуть, від крайньої цілі, що ми відпрацювали пройшло хвилин 40. Нам потрібно було поповнити БК, під’їхала машина на позицію, ми почали вивантажувати снаряди і в цей час почули і побачили вибув. Він був так близько, може, метрів за 20 від нас. По нас працювало їхнє САУ, 152-й калібр. У них ураження після вибуху снаряда 70 метрів. Я після вибуху думав, чи я живий, чи розум просто домальовує картину. Але ми зрозуміли, що всі цілі, заплигнули в машину, поїхали в пункт евакуації, нас всіх тоді контузило. Доїхали до лікарні, нам дали по "три таблетки" і відпустили. Якійсь час пішов на те, щоб визначитися, чи ми повертаємося на позицію, чи зможемо відпочити і нас зможуть перекрити. За цей час наші оглянули місце прильоту снаряда. Виявилось, що нас врятувало: снаряд впав під дерево, завалив його і саме дерево прийняло всі уламки на себе. Але це ще не все. Наша аеророзвідка виявила ту саму ворожу САУ після першого пострілу. І як нам вже розповідали пізніше, тільки вони передали координати цієї САУ, щоб відпрацювали контрбатареї, а вона робить другий постріл і снаряд розривається всередині. Вони раз стрельнули по нас, а другим самі себе знищили. Буває так, що ми без пострілу знищуємо цілі. Це карма в них така", – зазначає Володимир.
І такі історії, за словами артилериста, не рідкість. Інколи окупанти не встигають зробити жодного пострілу, просто підриваються на своїх же снарядах.
"Вони не якістю ведуть війну, а кількістю. Їм легше зробити багато-багато техніки, але неякісної. Теж саме з особовим складом. Це ж скільки потрібно мати розуму, щоб йти тою самою дорогою протягом двох діб і вкладати там своїх людей?!" – резюмує боєць.
