Україна понад десять років живе в умовах війни та понад два роки – в умовах повномасштабного вторгнення. Українські воїни дають гідну відсіч ворогу, звільняють метри рідної землі. Однак часто їхні рідні тривалий час замість "привіт" чують в телефонній трубці гудки чи "абонент знаходиться поза зоною досяжності". Страх, відчай, сльози і думки: що з ним? загинув? поранено? потрапив у полон?
Що робити?
UWN зібрав відповіді на поширені запитання, аби рідні військових знали, що робити та куди звертатися.
Військовий тривалий час не виходить на зв'язок. Що робити?
Насамперед якщо військовий не виходить три плюс днів на зв'язок, варто звернутися до його побратимів чи командування. Ймовірно, він міг затриматися на завданні.
"Якщо з військовослужбовцем відсутній зв’язок тривалий час (більше 10 діб, – авт.), а змоги зв'язатися із командиром немає, то зверніться до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, з якого була мобілізована особа, та перевірте, чи є сповіщення від військової частини про підтвердження статусу "зниклого безвісти", – розповіли у пресслужбі Закарпатського ОТЦК та СП.
Якщо ви отримали сповіщення від ТЦК щодо зникнення військового, дізнайтеся в них наявну інформацію (останнє місце перебування, обставини тощо).
Опісля варто звернутися до Нацполіції із відповідною заявою.
Загиблий, полонений чи зниклий безвісти – як дізнатися статус військового
Надалі варто зареєструватися в особистому кабінеті інформаційної системи Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими. Пройшовши верифікацію заявки, надайте всю наявну у вас інформацію про зниклу особу в розділі "Надати додаткову інформацію".
Після подачі заявки статус та облікову категорію зниклої особи можна відстежувати в особистому кабінеті. Там відображатиметься вся наявна підтверджена інформація.
До речі, додамо: Міжнародний комітет Червоного Хреста (МКЧХ) також може звернутися до РФ із запитом щодо встановлення долі зниклої особи.
Зверніться до МКЧХ в Україні.
Телефон: 0 800 300 155
Основний офіс: вул. Велика Васильківська, 6 "О", м. Київ.
Статус загиблого
Доказами на підтвердження факту смерті військовослужбовця може бути довідка про загибель, видана командуванням військової частини, повідомлення про смерть, видане, територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, колективний акт про настання смерті, складений на місці загибелі, та інше.
А от заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України. Вказана категорія справ розглядаються судом невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду (на практиці строк розгляду справи триває один-п'ять днів залежно від завантаженості суду), пояснюють в бюро правової допомоги.
Статус полоненого
Під військовим полоном розуміється обмеження свободи осіб, які брали участь у воєнних діях. Таке обмеження застосовується з єдиною метою – запобігання їхній подальшій участі в бойових діях і не є покаранням.
Військовополонені – це комбатанти (законні учасники бойових дій), які опинилися в полоні, незалежно від їхнього стану – здорові вони, хворі або поранені.
А от перебування в полоні завершується, як правило, після закінчення воєнних дій, коли військовополонені визволяються та підлягають репатріації. Водночас утримання в полоні за деяких обставин може завершитися раніше. Тяжкопоранені та тяжкохворі військовополонені повинні бути відправлені на батьківщину або госпіталізовані до нейтральних країн, як тільки вони будуть у стані, що дозволяє їхнє перевезення.
Не чекаючи закінчення війни, сторони конфлікту з гуманних міркувань можуть домовитися про обмін військовополоненими.
В Координаційному штабі зазначають, що отримати підтвердження про полон військовослужбовця від країни-агресорки Російської Федерації, як і будь-яку іншу інформацію щодо нього, дуже складно. Окрім відомостей, отриманих від МКЧХ, коли їм вдається відвідати місця утримання, цінну інформацію надають повернені з полону військовослужбовці.
Статус зниклого безвісти
Зниклим безвісти називають військовослужбовця, який не повернувся після виконання бойового завдання, і не був підтверджений як полонений або загиблий.
Важливо додати: підтвердження, що "зниклий безвісти" перебуває в полоні чи загинув, має бути офіційним. Тобто якщо побратими бачили, що бійця взяли у полон, він все ж вважатиметься зниклим безвісти, поки його полон не підтвердить Міжнародний комітет Червоного Хреста або це не буде встановлено з інших офіційних джерел.
Те ж саме стосується і якщо боєць загинув. Якщо нині немає можливості забрати його тіло і офіційно підтвердити факт загибелі – він вважатиметься зниклим безвісти.
Від "зниклого безвісти" до "полоненого" – як може змінитися статус
Насамперед, як ми вже і зазначали, полон військовослужбовця (який до цього міг вважатися зниклим безвісти) має підтвердити Міжнародний комітет Червоного Хреста або інші офіційні джерела.
Однак на практиці є випадки, коли військова частина змінює статус "зниклого" на "полоненого" навіть без підтвердження через МКЧХ. Зміни статусу вносять на розсуд командира – в цьому разі військова частина вирішує, чи достатньо відомостей, які вказують на перебування в полоні.
Військова частина також бере до уваги відомості від слідчого або висновки портретної експертизи (коли експерт порівнює фото і відео з відкритих джерел із фото зниклого бійця).
Власне, тоді надається змінене сповіщення рідним через ТЦК та СП. Якщо Координаційний штаб дізнається про вірогідне перебування бійця в полоні, також повідомляють його близьким.
Що робити, якщо захисник потрапив в полон?
Алгоритм дій майже незмінний: збір даних, контактування із командиром, військовою частиною ТЦК, поліцією.
Водночас тут додаються ще й спецслужби – Служба безпеки України та Головне управління розвідки Міноборони. Адже саме ці служби займатимуться надалі поверненням військовополонених чи цивільних осіб, затриманих на окупованих територіях.
Ще у березні 2022 року в Україні створили Координаційним штаб з питань поводження з військовополоненими, який займається поверненням з полону українських захисників, обміном військовополонених, координує роботу різних відомств та служб у цьому напрямку. Фахівці цього штабу розробили детальну інструкцію для родичів полонених та зниклих безвісти, яку можна прочитати тут.
Чого НЕ можна робити, якщо військовий довго не виходить на зв'язок чи потрапив у полон?
Фото військового, частина і місце її дислокації, місце крайнього перебування службовця, його звання й посаду – все це публікувати в соцмережах НЕ можна.
В Міноборони застерігають: подібні дії не лише притягують шахраїв, які одразу ж примудряються виманити чималі суми, а й можуть зашкодити військовослужбовцю.
"Пам’ятайте, що поширення в соціальних мережах інформації про позивні українських бійців, військові частини і місця їхньої дислокації, про обставини потрапляння військовослужбовців в полон тощо несе загрозу не тільки самим полоненим, а й їхнім бойовим побратимам. Ми вже неодноразово наголошували на тому, що розміщення в публічному просторі будь-якої інформації про конкретну людину, яка перебуває в полоні у росіян, значно ускладнює процес повернення її додому і нерідко ставить під загрозу життя самого полоненого", – зазначала ексзаступниця міністра оборони України Ганна Маляр.
До того ж Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими теж закликає родини полонених та зниклих українських бійців не поширювати персональні дані оборонців і не повідомляти їх стороннім особам.
Наприклад, на початку цього року у Києві на гарячому затримали двох ділків, які вимагали 60 тис. доларів у родичів двох полонених воїнів ЗСУ. Фігуранти обіцяли передати гроші учасникам окупаційних угруповань РФ для включення військовополонених до нібито списків обміну. За даними слідства, зловмисники мали зв’язки серед бойовиків та дистанційно отримували від них інформацію про українських полонених. При цьому повертати воїнів ЗСУ додому учасники схеми не збиралися.
І це – лише один з багатьох випадків.
Українці в полоні РФ
Раніше генпрокурор Андрій Костін повідомляв, що від початку повномасштабного вторгнення окупанти стратили щонайменше 61 українського військовополоненого.
Також, за його даними, фізичним і моральним тортурам піддаються 90% військовополонених. Про це свідчить скринінг тих, хто повернувся з російського полону.
Як відомо, наприкінці травня відбувся перший з лютого обмін військовополоненими. Україна повернула додому 75 осіб: 70 чоловіків і пʼятеро жінок, шестеро офіцерів та 65 представників рядового та сержантського складу.
