З 2020 року сукупні статки п’яти найбагатших людей світу зросли більш ніж удвічі до 869 мільярдів доларів, у той час як п’ять мільярдів людей стали біднішими. Про це передає Reuters із посиланням на звіт благодійної організації Oxfam.
У звіті Oxfam, що презентували під час зустрічі бізнес-еліти цього тижня на щорічній зустрічі Всесвітнього економічного форуму у Давосі, зазначається, що мільярдер зараз або керує, або є головним акціонером 7 із 10 найбільших компаній світу.
За оцінками організації, 148 провідних корпорацій отримали 1,8 трильйона доларів прибутку, що на 52 відсотки більше в середньому за три роки. Це дозволило зробити значні виплати акціонерам, навіть коли мільйони працівників зіткнулися з кризою вартості життя, оскільки інфляція призвела до скорочення реальних зарплат, зазначають у виданні.
Також там додають, що Oxfam закликала уряди приборкати владу корпорацій шляхом руйнування монополій, введення податків на надмірний прибуток та багатство, а також сприяння альтернативам акціонерного контролю, таких як форми власності працівників.
"Ця нерівність не випадкова. Клас мільярдерів гарантує, що корпорації надають їм більше багатства за рахунок усіх інших", – заявив тимчасовий виконавчий директор Oxfam International Амітабх Бехар.
У Oxfam повідомили, що звіт, заснований на даних різних джерел – від Міжнародної організації праці та Світового банку до щорічного списку найбагатших людей Forbes, показує, що такі прагнення далекі від здійснення.
"Що ми знаємо напевно, так це те, що сьогоднішня крайня система акціонерного капіталізму, яка ставить постійно зростаючі доходи багатих акціонерів понад всі інші цілі, сприяє нерівності", – сказав Макс Лоусон, голова відділу політики нерівності.
Зростання добробуту п'яти найбільших мільярдерів із поправкою на інфляцію було викликане сильним зростанням активів генерального директора Tesla Ілона Маска, голови LVMH Бернара Арно, Джеффа Безоса з Amazon, співзасновника Oracle Ларрі Еллісона та інвестора Уоррена Баффета.
Тим часом, згідно з аналізом Oxfam, майже 800 мільйонів працівників за останні два роки зіткнулися з тим, що їхня заробітна плата не встигає за інфляцією, що в середньому еквівалентно 25 дням втрати річного доходу на одного працівника.
Дослідження показало, що з 1600 найбільших корпорацій світу лише 0,4% публічно зобов'язалися виплачувати працівникам прожитковий мінімум та підтримувати прожитковий мінімум у своїх ланцюжках створення вартості.
Раніше ми повідомляли, що в ЄС обговорюють можливість запровадження глобального податку для мільярдерів. Зазначалося, що він міг би приносити 250 мільярдів доларів щорічно.
