Війна суттєво змінила роль жінки у сім’ї. Gradus Research спеціально для Університету Східної Англії (University of East Anglia) провели відповідне дослідження серед трьох цільових груп – жінок-ВПО, дружин військовослужбовців та жінок, які перебували у тимчасовій міграції за кордоном і вже повернулися, – щоб з’ясувати, як саме війна вплинула на їхнє сімейне життя, йдеться в опитуванні.
"Тяжкі часи, які переживаємо зараз, впливають на фінансовий, психоемоційний стан та взаємовідносини у родинах", – кажуть дослідники.
Зростання обов’язків
Результати дослідження показують, що серед трьох груп респонденток життя дружин військовослужбовців змінилося найбільше. 54% з них декларують зростання фінансових обов’язків, 62% відчули більшу відповідальність за виховання дітей і 63% почали активніше планувати життя родини.
Разом з тим для опитаних жінок, які повернулися з-за кордону, зміни виявилися менш відчутними: 19% з них почали ухвалювати більше рішень щодо фінансових питань, 34% активізували свою роль у вихованні дітей і 38% стали більше планувати сімейне життя.
Що ж до змін у фінансовому становищі, то негативний вплив війни відчули всі цільові групи, які взяли участь у дослідженні.
"Найбільше – жінки, які мігрували за кордон і вже повернулися, та жінки, що були змушені переїхати в межах України. Серед перших частка тих, чий рівень сімейного доходу є низьким або нижчим середнього, зросла втричі (з 17% до 50%), а серед других – вдвічі (з 37% до 70%)", – вказано в опитуванні.
Крім того, тільки в 36% опитаних жінок-ВПО основне житло не зазнало руйнувань чи пошкоджень. Водночас серед дружин військовослужбовців і жінок, які повернулися з-за кордону, цей показник складає 81% і 88% відповідно.
Рівень працевлаштованості від початку повномасштабного вторгнення дещо знизився у всіх досліджуваних групах, що, ймовірно, слугує одним із факторів погіршення фінансового становища родин.
Мінливість авторитетів
Згідно з даними дослідження, найбільше змінився вплив авторитету у вихованні дітей серед опитаних жінок-ВПО та дружин військовослужбовців.
Внутрішньо переміщені жінки частіше за інших спостерігають зменшення авторитету дідусів та бабусь у вихованні своїх дітей. Натомість у таких родинах значно зростає вплив матері: 40% декларують підвищення її авторитету у вихованні дітей до 12 років і 58% – дітей віком від 13 років.
"Роль батька у родинах ВПО переважно залишається такою ж, як на початку повномасштабної війни: 36% та 42% опитаних зазначили про це для дітей до 12 та від 13 років відповідно", – уточнюють дослідники.
На відміну від жінок-ВПО, у сім’ях дружин військовослужбовців авторитет зріс в обох батьків. 48% опитаних жінок вказують на збільшення впливу батька у вихованні дітей до 12 років, і 42% – у вихованні дітей від 13 років. Щодо авторитету матері, то 53% та 44% респонденток зазначили про його підвищення для дітей віком до 12 та від 13 років відповідно.
Задоволеність особистим життя
Попри психологічні виклики, високий рівень стресу, переїзди та страхи, які спіткали українців, результати дослідження вказують на відносно високий рівень задоволеності стосунками у шлюбі чи партнерстві, а також сімейним життям серед усіх категорій опитаних.
Жінки, які повернулися з-за кордону, виявилися найщасливішою групою у цьому контексті: 87% з них відчувають задоволеність своїми стосунками. Для внутрішньо переміщених жінок цей показник сягає 72%, для дружин військовослужбовців – 81%.
"Період 2022–2023 років більша частина респонденток схильні вважати часом, що змусив українські родини стати злагодженішими та підтримувати один одного. Опитані також констатують, що під час війни відчули великий внесок своїх партнерів у родинні стосунки і навіть фізична розділеність сімей не стає цьому на заваді", – резюмувала соціологиня, засновниця та директорка Gradus Research Євгенія Близнюк.
